ГоловнаАлергіяАлергічні захворювання шкіри

Алергічні захворювання шкіри

Що сприяє розвитку алергічних захворювань шкіри, які їхні ознаки та методи лікування?

алергія Кожному доводилося стикатися з випадками непереносимості харчових продуктів, ліків, реакціями на хімічні речовини, що містяться в одязі, косметиці і т.д. Причиною таких реакцій є алергени, які умовно можна розділити на дві групи: екзоалергени (алергени із зовнішнього середовища) і ендоалергени (алергени, що утворюються в організмі). У цій статті ми розповімо про найпоширеніші алергічні захворювання шкіри.

Кропив’янка

Кропив’янка — це алергічне захворювання, для якого характерне утворення пухирів на шкірі і слизових оболонках. Зазвичай на шкірі або слизових оболонках утворюються бесполостні елементи — пухирі, набряклість яскраво-рожевого кольору, злегка опуклі, в діаметрі від 0,5 до 10-15 см. Нерідко в центрі таких утворень спостерігається збліднення. Іноді утворення зникають швидко, буквально через кілька хвилин.

Розвиток кропив’янки обумовлюють як екологічні фактори, так і ендогенні (порушення роботи внутрішніх органів і систем).

Етиологічні фактори можуть викликати накопичення хімічно активних речовин у тканинах, розширюють капіляри, наслідком чого є набряки і пухирі, підвищують проникність судин.

Також у ролі алергенів можуть виступати продукти харчування, можлива і бактеріальна алергія. У патогенезі кропив’янки важливу роль відіграють і функціональні порушення нервової системи. Так холинергічна кропив’янка розвивається при постійному нервовому збудженні.

Лікування: кропив’янку лікують гіпосенсибилізируючими і антигістамінними препаратами зовнішньо застосовуються противозудні засоби.

Епідермальний токсичний некроліз

Дане захворювання вражає шкіру і слизові оболонки, супроводжується змінами нервової системи та внутрішніх органів. Часто виникає внаслідок прийому медикаментів.

Починається захворювання з підвищення температури і слабкості, іноді виникають болі в горлі. На тлі перерахованих вище симптомів з’являється пухирчатка на шкірі та слизовій. Коли бульбашки лопаються, уражені ділянки шкіри виглядають, як опіки. Хвороба може прийняти генералізований характер, внаслідок чого можливі дистрофічні зміни внутрішніх органів.

Лікування: для лікування епідермального токсичного некролізу застосовується преднізолон, детоксикуючі засоби, антигістамінні препарати, плазмаферез, гемосорбція. Також проводиться симптоматична терапія.

Місцево призначають 5% дерматоловую мазь.

Синдром Стівенса-Джонсона

Синдром Стівенса-Джонсона відноситься до токсико-алергічних захворювань. Супроводжується генералізованими висипаннями — великі плями рожевого або червоного кольору або сплощені папули з бульбашками по центру. Через 2-3 дні пухирці лопаються, і утворюється кровоточива ерозія. Захворювання може ускладнитися гнійним кон’юнктивітом, носовими кровотечами. Також протягом хвороби виникає токсикоз , який може призвести до легеневої або серцево-судинної недостатності, запалення нирок і пр.

Лікування: для терапії захворювання призначаються кортикостероїди, плазмаферез, гемодез, препарати кальцію. При інфекційній природі призначаються антибіотики. Зовнішньо призначають дерматолову мазь. Також лікування спрямоване на усунення супутніх симптомів.

Екзема

Екзема — це рецидивуюче захворювання нервово-алергічного характеру, при якому запалюються поверхневі шари шкіри. Виникає в результаті впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Етиологія захворювання невідома. Екзема може початися в будь-якому віці і на будь-якій ділянці шкіри, однак частіше вона виникає на кінцівках і обличчі. Екзема може бути істинною, мікробною, себорейною.

Розвитку захворювання сприяють нервові переживання, хвороби шлунково-кишкового тракту, ендокринні відхилення, алергічні захворювання, хронічні піококковая процеси.

Лікування: терапія зводиться до визначення та усунення дратівливих факторів та лікування супутніх симптомів. Призначаються седативні і антигістамінні засоби, при гострому перебігу і набряклості — дуаретики, рутин, вітамін С, препарати кальцію.

При мокнутії й набряклості призначають примочки з розчинів фурациліну, риванолу, після усунення — борно-нафталанову або борно-дігтярну мазь. У разі різкої інфільтрації показані теплові процедури. На всіх етапах захворювання показані кортикостероїдні мазі.