У традиційній і народній медицині широко використовується червона горобина. У чому її користь і шкода?
Червона горобина добре відома як декоративна рослина. Її свіжі плоди служать кормом для птиці та худоби, а перероблені ягоди використовуються як сировина для кондитерської промисловості, для виробництва алкогольних і безалкогольних напоїв.
Червону (звичайну) горобину здавна використовують у народній медицині, але при деяких хворобах вона може тільки нашкодити.
Склад червоної горобини
Користь і шкода плодів обумовлені їх багатим складом. В ягодах містяться цукор, яблучна, винна, лимонна, бурштинова кислоти, дубильні і пектинові речовини, сорбіт, сорбоза, амінокислоти, аскорбінова кислота, сорбінова кислота, флавоноїди, тритерпенові сполуки, каротин, харчові волокна. Горобина багата вітамінами А, В, С, Е і РР, мікро- і макроелементами.
Завдяки такому складу червона горобина може використовуватися в якості засобу, який сприяє процесу травлення, стимулює обмін речовин, покращує еластичність судин, має антибактеріальну, в’яжучу, сечогінну і жовчогінну дію.
Корисні властивості
В лікарських цілях використовуються ягоди горобини. У свіжому вигляді плоди практично не вживають в їжу через гіркоту. З них готують настої, пасту, свіжий сік, порошок, вони входять до складу вітамінних зборів. У традиційній медицині настої та чаї з плодів показані при авітамінозах, використовуються як сечогінний і кровоспинний ліки.
У народній медицині горобина давно застосовується як жовчогінний засіб. Ці властивості пояснюються вмістом в ній сорбінової кислоти і сорбіту. Сорбінової кислоти «бояться» бактерії, грибки, віруси. Досліди на тваринах показали, що сорбіт знижує вміст жиру в печінці і холестерину в крові. Крім того, завдяки сорбіту горобина ефективна при хронічному запорі, який супроводжує хвороби жовчних шляхів. Сорбіт викликає проносний ефект протягом декількох годин.
Амигдалин, що міститься в плодах горобини підвищує стійкість організму до кисневого голодування і виправдовує досвід застосування горобини в народній медицині при атеросклерозі.
Сік зі свіжих ягід рекомендується вживати по одній чайній ложці перед їжею при зниженій кислотності шлункового соку. Також свіжий сік застосовують при гіпертонічній хворобі, запаленні нирок, захворюваннях сечового міхура.
Ягоди червоної горобини у вигляді мазей, настоянок, компресів використовуються народною медициною при лікуванні геморою. Це пояснюється протизапальними і кровоспинними властивості рослини.
Порошок з плодів горобини додають в раціон людей, які страждають на діабет і ожиріння. Завдяки вмісту пектину цей засіб пов’язує частина вуглеводів в кишечнику. Крім того, органічні кислоти, що містяться в горобині перешкоджають надлишковому газоутворенню в кишечнику.
Зовнішній настій із плодів горобини застосовують як ранозагоювальний засіб, а відвар використовується для полоскань при цинзі. Наприклад, для лікування гнійних наривів готують мазь-кашку. Для цього гроно горобини добре промивають проточною водою, знімають ягоди і розштовхують їх дерев’яною ступкою. Така «мазь» сприяє загоєнню ран і синців.
Потогінний і сечогінний чай зі свіжих або сушених ягід горобини знадобляться при простудних захворюваннях, що супроводжуються високою температурою.
Протигрибковий засіб для зовнішнього застосування можна приготувати з свіжого листя горобини. Для цього їх добре розтирають, прикладають до уражених ділянок шкіри і прибинтовують. Пов’язку потрібно міняти кожен день.
У харчовій промисловості з ягід горобини готують корисні варення, джеми, морси, а також наливки, настоянки та вина.
Червона горобина – хороший медонос. Отриманий з неї мед має червонуватий відтінок, приємний сильний аромат і також має лікувальні властивості.
Кому протипоказана горобина
Шкоду червона горобина може принести людям, які мають підвищену кислотність шлункового соку. Крім того, настої, сік, відвари з неї не можна вживати при підвищеному згортанні крові, тим, хто переніс інфаркт чи інсульт, хворіє на ішемічну хворобу серця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СУХОФРУКТИ: КОРИСТЬ І ШКОДА
ЧЕРВОНА СМОРОДИНА: КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ
