У лікуванні цукрового діабету другого типу широко використовуються цукрознижувальні препарати, що володіють різними механізмами дії.
По суті
Як відомо, при цукровому діабеті другого типу кількість інсуліну, що виробляється знаходиться на межі норми, однак активність гормону знижена, що і призводить до підвищення рівня глюкози в крові. Для нормалізації цукру в крові використовується кілька терапевтичних методів:
- дієта з виключенням простих цукрів і обмеженням вуглеводної їжі;
- рухова активність для утилізації глюкози в крові і поліпшення обмінних процесів;
- прийом відварів лікарських трав, що володіють цукрознижуючим ефектом;
- прийом таблетованих цукрознижувальних препаратів.
На сьогоднішній день існує кілька різновидів цукрознижувальних препаратів, що впливають на окремі ланцюги біохімічних процесів в організмі, однак дія кожного з них спрямована на зниження рівня глюкози в крові.
Препарати сульфонілсечовини
Всі препарати сульфонілсечовини діють у трьох напрямках. Такі засоби збільшують вироблення інсуліну В-клітинами підшлункової залози, збільшують активність інсуліну, а також знижують запаси глікогену в печінці.
До 70-х років минулого сторіччя медицині були доступні тільки препарати сульфонілсечовини першого покоління, добова доза яких була дуже великою – до 2 грамів. Таке дозування приводило до розвитку різних побічних ефектів.
На щастя, сучасній медицині доступні поліпшені варіанти препаратів сульфонілсечовинів (препарати другого покоління), добове дозування яких знижено майже в 100 разів, що обумовлює низьку ступінь вираженості побічних явищ при лікуванні.
Тривалість дії сучасних препаратів сульфонілсечовинів становить близько 12 годин, тому їх приймають двічі на добу.
Деякі препарати сульфонілсечовини крім цукрознижуючого ефекту, також володіють іншими властивостями. Наприклад, гліклазид і глідіазінамід надають протекторну дію на дрібні судини, а також знижують ймовірність утворення тромбів.
Відомо, що препарати сульфонілсечовини посилюють апетит через підвищення рівня інсуліну в крові. Тому, хворим, які приймають ці ліки, варто дотримуватися рекомендованої дієти, а також контролювати свою вагу.
Ще одним негативним ефектом цих цукрознижувальних засобів є їх різкий ефект, що може викликати гіпоглікемічний стан (дуже низький рівень цукру в крові). Щоб уникнути небажаних наслідків, суворо дотримуйтеся рекомендацій лікаря і уважно читайте інструкції.
Інсулінові потенціатори
Інсулінові сенсітайзери (або потенціатори) – цукрознижувальні препарати, дія яких спрямована на підвищення чутливості клітин до інсуліну. Механізм дії цих препаратів заснований на взаємодії зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, внаслідок чого посилюється дія інсуліну в м’язовій, скелетній, жировій тканині, а також у печінці. До інсулінових потенціаторів відносяться препарати на основі глітазонів, наприклад піоглітазону або розиглітазону.
Бігуаніди
Ще однією групою пероральних цукрознижувальних препаратів є бігуаніди. На сьогоднішній день ці ліки застосовуються рідко на увазі численних побічних ефектів. Ці препарати протипоказані літнім пацієнтам, а також особам з наявністю хронічних захворювань серця, печінки і нирок.
Однак у бігуанідів є і ряд переваг в порівнянні з іншими цукрознижувальними препаратами. Ці лікарські засоби не підвищують секрецію інсуліну в-клітинами підшлункової залози, а посилюють дію існуючого інсуліну в кров’яному руслі. Таким чином, при прийомі цих ліків не відбувається перенапруження клітин підшлункової. Крім того, внаслідок нормалізації секреції інсуліну, бігуаніди не підвищують апетит, що дуже вигідно, особливо для огрядних хворих.
При поєднанні ожиріння та цукрового діабету дуже важливим лікувальним засобом служать помірні фізичні навантаження – вони допомагають утилізувати глюкозу крові, а значить, і знижувати її кількість в крові.
Інгібітори глюкозидази
Препарати на основі інгібіторів ферменту глюкозидази знижують всмоктування в кишечнику більшості вуглеводів, наприклад, крохмалю, мальтози, декстринів, сахарози і інших.
Щоб уникнути негативних наслідків з боку шлунково-кишкового тракту, лікування такими препаратами, як правило, починають з невеликого дозування з поступовим його збільшенням для досягнення максимального ефекту.
Комбіноване лікування
Для посилення цукрознижувального ефекту лікарі змушені вдаватися до підвищення дозування того чи іншого препарату. У той же час великі дози, як правило, призводять до більш вираженим побічним ефектам.
Комбінована терапія, що включає прийом, як правило, двох цукрознижувальних препаратів (наприклад, сульфонілсечовини і бігуанідів) дозволяє вирішити цю проблему. З одного боку, прийом двох препаратів, що діють на різні фізіологічні процеси, підвищують ефективність терапії. У той же час, лікування відразу двома препаратами дозволяє знизити дозування кожного з них, що зменшує вираженість побічних явищ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТУ
