Функціональні захворювання ШКТ – одна з поширених патологій органів травлення. Причини цих порушень можуть вас здивувати.

Основні функції ШКТ

Функціональні захворювання ШКТ пов’язані, насамперед, з порушенням функцій травного тракту і не супроводжуються органічними змінами (структурними аномаліями, запальними змінами, інфекціями, пухлинами). Щоб розібратися в причинах, видах і ускладненнях таких порушень, варто згадати основні функції ШКТ.

До них відносяться:

  • Рухова функція. Вона здійснюється за допомогою мускулатури травного тракту і включає процеси жування, ковтання, переміщення їжі та виведення з організму залишків їжі, які не переварилися.
  • Секреторна функція. Полягає у виробленні травних соків: слини, шлункового соку з соляною кислотою, соку підшлункової залози, жовчі, кишкового соку.
  • Екскреторна функція. Полягає у виділенні в порожнину ШКТ продуктів обміну (аміак, сечовина, солі важких металів тощо), які потім видаляються з організму.
  • Всмоктувальна функція. Її завдання – забезпечити проникнення речовин через стінку ШКТ в кров і лімфу.

В нормі кожен відділ і орган ШКТ виконує певне завдання і відповідає за свою частину загального процесу травлення. Але іноді відбувається збій цих функцій. З’являються постійні або періодичні неприємні симптоми, які не можна пояснити якимись структурними змінами органів або органічними порушеннями. В цьому випадку йдеться про функціональні захворюваннях ШКТ.

Симптоми порушення функцій ШКТ

Найпоширеніший симптом функціональних захворювань шлунка, кишечника і жовчовивідних шляхів – біль у животі. В даному випадку це пояснюється спазмом в результаті надмірної активності кишечника і жовчовивідних шляхів.

Часто пацієнти скаржаться на печію. Вона може з’явитися при будь-якій кислотності шлунка, але частіше зустрічається при підвищеній.

Інший симптом – біль за грудиною. Він може вказувати не тільки на функціональні захворювання, але і на хвороби серця та інших органів.

Відрижка нерідко є проявом функціональних порушень загального характеру, але може бути й ознакою різних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки.

Інші поширені симптоми – почуття підкочування кома до горла, здуття живота, нудота, блювота. Хоча вони також можуть супроводжувати і органічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Причини функціональних розладів ШКТ

Сучасні методики діагностики роботи шлунково-кишкового тракту продемонстрували, що порушення рухової активності ШКТ не грають значиму роль у появі функціональних розладів. Тому в 80-ті роки з’явилася теорія психогенного впливу на функціональну активність ШКТ. Разом з тим, у більшості людей з симптомами цих захворювань не було відхилень у психічному здоров’ї. Тому в останнє десятиліття основною причиною їх розвитку прийнято вважати порушення сприйняття ноцицептивних імпульсів. Іншими словами, фізіологічний механізм передачі болю сприймається людиною як біль або інший симптом. Це може бути викликано захворюваннями або патологічними станами нервової системи. Виникненню захворювань сприяють шкідливі звички, нервово-психічні чинники, прийом ліків і ін.

При цьому сприйняття болю в чому залежить від соціальних, психологічних або міжособистісних факторів.

Поширені функціональні захворювання ШКТ

До найпоширеніших функціональних захворювань стравоходу відноситься гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Основний її симптом – печія. До проявів закидання вмісту шлунку в стравохід відносяться хронічний бронхіт, хронічний рефлюксний ларингіт і фарингіт, повторні пневмонії, болі в лівій частині грудної клітки. Це обумовлено тим, що вміст стравоходу може потрапляти в бронхіальне дерево.

Найбільш частий функціональний розлад шлунка – синдром невиразкової (функціональної) диспепсії. Супроводжується болями і дискомфортом в епігастрії. Вважається, що цей розлад викликаний порушенням рухової функції верхніх відділів ШКТ.

Найпоширенішим функціональним розладом кишечника можна назвати синдром подразненого кишечника. Комплекс симптомів включає болі в животі, метеоризм, бурчання, запори, проноси, їх чергування. Симптоми пов’язані з порушенням нервової і гормональної регуляції рухової функції кишечника.

Ці та інші функціональні захворювання погіршують якість життя людини, обмежують його суспільну і трудову діяльність.

Принципи лікування

Лікування функціональних захворювань проводиться після ретельної діагностики, після того, як виключена органічна природа симптомів. Складність лікування пояснюється різноманіттям причин і факторів їх розвитку.

До загальновизнаних рекомендацій відносяться дотримання дієти, відмова від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем), припинення прийому нестероїдних протизапальних препаратів. Якщо у пацієнта виявлено депресивний або іпохондричний розлад, йому можуть призначити прийом антидепресантів і анксіолітиків.

Для нормалізації моторно-евакуаторної функції травного тракту можуть бути показані препарати-прокинетики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СИНДРОМ ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШЕЧНИКА

МЕТАФІЗИЧНІ ПРИЧИНИ ХВОРОБ ШЛУНКА