Фурункул носа

Фурункул носа — поширене оториноларингологічне гнійно-запальне захворювання, що загрожує життю небезпечними ускладненнями (внутрішньочерепними, септичними).

Причини виникнення і механізм розвитку фурункула носа

Фурункул носаФурункул носа відноситься до запальних захворювань інфекційного походження. Найчастіше збудником даного захворювання є стафілококи (умовно патогенний епідермальний стафілокок, золотистий і сапрофітний стафілококи). Значно рідше фурункул носа викликають стрептококи (серед них частіше зустрічається бета-гемолітичний стрептокок групи А). У механізмі розвитку даної патології важливу роль відіграє ряд чинників, що знижують місцевий імунітет і сприяють проникненню інфекції в організм або активізації вже наявної умовно патогенної флори (у тому числі при бактеріоносійстві). До таких факторів належать:

  • мікротравми шкірних покривів в області носа (попрілості, розчеси, подряпини);
  • травми зазначеної області (удари, порізи, хірургічні втручання);
  • переохолодження чи перегрівання;
  • зниження загальної опірності організму (при імунодефіцитних станах, сильному стресі, загостреннях хронічних захворювань, інфекційних захворюваннях і т.д.);
  • відзначається збільшення частоти захворюваності в періоди великих добових коливань погодних умов;
  • дефіцит вітамінів і мікроелементів;
  • захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • професійні шкідливості (вплив на шкірні покриви цементного, вугільного пилу, паливно-мастильних матеріалів та ін.);
  • ендокринні патології і гормональний дисбаланс (ожиріння, цукровий діабет, підлітковий вік);
  • наявність піодермій іншої локалізації.

Проникаючи в волосяний фолікул і сальні залози, інфекційний агент викликає гостре гнійно-некротичні запалення, яке вражає і прилеглі тканини. У зоні запалення тромбуються дрібні венозні судини, що згодом може призводити до внутрішньочерепних ускладнень (при попаданні тромбів через передню лицьову, очну і кутову вени в запалі синус та інші частини черепа).

Фурункул носа: клінічні прояви

Найбільш часто фурункул носа розташовується на крилах і кінчику носа, шкірній частині носової перегородки і напереді носової порожнини. Перші кілька діб протікає перша стадія запального процесу (інфільтрація), що проявляється локальним почервонінням і набряком шкіри, має конусоподібну форму, болючістю при торканні або активних скороченнях мімічних і жувальних м’язів. Це може супроводжуватися загальними симптомами інтоксикації (стомлюваністю, головним болем, слабкістю, підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр). Потім інфільтрат ущільнюється, на його верхівці з’являється жовтувато-біляста головка — формується гнійний стрижень фурункула. Якщо фурункулів утворюється кілька поруч, і вони зливаються, то утворюється карбункул. При сприятливому перебігу сформований фурункул носа розкривається, гній виходить назовні, починається зворотний розвиток з подальшим загоєнням. При несприятливому результаті розвиваються ускладнення.

Чим може бути небезпечний фурункул носа?

У разі локалізації фурункула в області носової перегородки ускладненням може бути формування абсцесу (частіше, ніж при інших локалізаціях). У важких випадках ураження судинного русла у вогнищі запалення можливий розвиток флебітів (запальне ураження венозної стінки) вен лиця, внутрішньочерепних і внутріорбітальних тромбозів, сепсису, септичних інфарктів легенів, септикопиємії. Такі ускладнення нерідко стають причиною летального результату, у зв’язку з чим потребують особливої ​​уваги при лікуванні фурункула носа.

Лікування та профілактика фурункула носа

Вибір тактики лікування залежить від тяжкості захворювання, його локалізації та стадії розвитку запального процесу. Хворі з фурункулом носа підлягають госпіталізації. На стадії інфільтрації, а також при відсутності ускладнень і абсцедировання проводиться консервативна терапія. Таким пацієнтам рекомендується прийом рідкої і м’якої їжі для зменшення больового синдрому (менша напруга жувальної мускулатури). Медикаментозне лікування передбачає застосування антибіотиків широкого спектру дії (макролідів, цефалоспоринів, фторхінолонів, захищених пеніцилінів та ін.), анальгетиків, антигістамінних засобів, вітамінних препаратів та при необхідності — жарознижуючих. При загрозі розвитку або наявності ускладнень антибіотики змінюють, збільшують дозування і додають дезінтоксикаційну і антикоагулянтну терапію за схемами. При абсцедированні фурункула проводиться негайне хірургічне широке розкриття гнійника. Дана маніпуляція проводиться з використанням місцевої анестезії. Після очищення порожнини від гнійно-некротичних тканин абсцес дренується з накладенням пов’язки, зволоженої гіпертонічним розчином хлориду натрію. Можна також використовувати левосиновую або левомеколеву мазь.

Профілактичні заходи включають в себе дотримання гігієни лиця, запобігання травмування і мікротравматизації шкірних покривів, зміцнення імунітету, використання засобів індивідуального захисту на виробництві та своєчасна діагностика та лікування ендокринних, інфекційних та інших захворювань.

Фото: Depositphotos

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НАБРЯК НОСА: ПРИЧИНИ, ЛІКУВАННЯ

ІНФЕКЦІЙНИЙ ЧИ АЛЕРГІЧНИЙ НЕЖИТЬ?

ПОЛІПИ В НОСІ