При підозрі на розвиток коматозного стану негайно викликайте швидку допомогу, так як стан вимагає госпіталізації хворого.
Що це таке?
Гіперглікемічна (або діабетична) кома – це патологічний стан організму, що розвивається на тлі браку інсуліну в організмі і підвищеного вмісту глюкози в крові.
Причини гіперглікемічної коми можуть бути різні. Найчастіше – це безконтрольна терапія цукрового діабету, при якій хворий вводить в свій організм недостатню кількість інсуліну, або зовсім забуває застосовувати його. Також спровокувати діабетичну кому можуть погрішності в харчуванні при цукровому діабеті та деякі інфекційні захворювання.
Що відбувається?
Отже, чому ж хворий на цукровий діабет може впасти в кому, якщо в організм буде надходити недостатню кількість інсуліну? Для початку, давайте з’ясуємо, яку роль виконує інсулін в нашому організмі. Всім відомо, що незамінним джерелом енергії для живого організму (в тому числі і людини) є цукор, зокрема глюкоза. Молекули глюкози проникають в клітини, де далі в окремих клітинних органелах включаються в біохімічні цикли, звідки організм і витягує необхідну для нього енергію. У цьому процесі одна з ключових ролей відводиться саме інсуліну. Інсулін, зв’язуючись зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, як би «відкриває» клітку для проникнення туди глюкози. Відповідно, якщо інсуліну недостатньо, то глюкоза нездатна проникнути в клітини, через що останні відчувають голод. Крім того, в клітинах поступово починають скупчуватися токсичні речовини, так як глюкоза є не тільки універсальним носієм енергії, але і свого роду очищувачем клітини. За допомогою глюкози клітини своєчасно позбуваються від продуктів життєдіяльності. Тобто, за відсутності інсуліну клітини з одного боку відчувають енергетичний голод, а з іншого боку відбувається їх отруєння з накопиченням таких токсичних сполук, як кетонові тіла і ацетон.
Голодні клітини починають вимагати глюкози, і в підсумку в печінці відбувається утилізація глікогену, який розпадається на молекули глюкози і проникає в кров. Таким чином, в крові накопичується величезна кількість глюкози, а проникнути в клітини вона все рівно не може. Так розвивається гіперглікемія. З часом глюкоза починає виводитися з сечею, при цьому захоплюючи з собою кілька молекул води, що в подальшому призводить до зневоднення. В результаті слизові та шкіра хворого стають сухими. Людина починає пити багато рідини, але не в змозі напитися. При вираженому зневодненні, коли клітини організму втратили значну частину води, концентрація токсинів у них збільшується, що призводить до ще більш сильного отруєння організму. Кетонові тіла і ацетон починають виводитися з сечею і повітрям, що видихається.
Перші ознаки
Зазвичай, гіперглікемічна кома розвивається поступово. Від часу появи перших ознак небезпеки до коматозного стану може пройти кілька годин, днів і навіть тижнів.
При інтоксикації організму хворого турбує наростаюча слабкість, втрата апетиту, сильна спрага, часте сечовипускання і сонливість. Якщо на даному етапі не робляться ніякі заходи, то в подальшому відбувається втрата свідомості і чутливості шкіри. У хворого можуть смикати кінцівки, відзначатися судоми. Зазвичай, в такому стані артеріальний тиск падає і знижується тонус очних яблук.
На жаль, стан хворого може погіршитися аж до смертельного результату.
Перша допомога
Хворі на цукровий діабет, зазвичай, інформовані своїми лікарями про можливість подібних критичних станах, і тому знають, що робити. В першу чергу дана інформація необхідна для близьких хворого, щоб в подібній ситуації негайно надати першу допомогу.
Якщо хворий не в змозі самостійно ввести інсулін, то допоможіть йому зробити це. Обов’язково викличте швидку медичну допомогу, так як прекоматозний і коматозний стан вимагає негайної госпіталізації з наданням необхідних заходів щодо усунення хворобливого стану.
Якщо хворий знепритомнів, то необхідно його укласти і стежити за життєвими функціями. Контролюйте його пульс і дихання. У разі зупинки серцевої діяльності негайно починайте реанімаційні заходи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГІПОГЛІКЕМІЧНА КОМА
ГЛЮКОЗА – ОСНОВНЕ ПАЛИВО ДЛЯ ОРГАНІЗМУ
