На сьогоднішній день проблема ГМ – продуктів стоїть дуже гостро. Але напевно не кожен знає, що таке ГМО.
ГМО (генетично модифіковані організми) – це живі організми, яким шляхом впровадження чужорідних генів були додані нові властивості.
ГМ-продукти можна розділити на три категорії:
1. продукти, що містять ГМ – інгредієнти (в основному, трансгенна кукурудза і соя). Ці добавки вносяться в харчові продукти в якості структурируючих, підсолоджувальних, фарбувальних речовин, а також в якості речовин, що підвищують вміст білка;
2. продукти переробки трансгенного сировини (наприклад, соєвий сир, соєве молоко, чіпси, кукурудзяні пластівці і томатна паста);
3. трансгенні овочі та фрукти, а незабаром, можливо, і тварини, безпосередньо споживаються в їжу.
Мільйони людей по всьому світу щодня споживають в їжу, що містить ГМО, незважаючи на те, що її безпека для здоров’я не оцінювалася в необхідному обсязі і наслідки її споживання невідомі.
Ми всі є учасниками одного великого експерименту. Але його навряд чи можна вважати науковим, адже ніхто всерйоз не займався вивченням впливу ГМО на організм людини. Вчені виділяють наступні основні ризики споживання в їжу ГМ-продуктів:
– Пригнічення імунітету, алергічні реакції і метаболічні розлади;
– Різні порушення здоров’я в результаті появи в ГМО нових, незапланованих білків або токсичних для людини продуктів метаболізму;
– Поява стійкості патогенної мікрофлори людини до антибіотиків;
– Порушення здоров’я, пов’язані з накопиченням в організмі людини гербіцидів;
– Скорочення надходження в організм необхідних речовин;
– Віддалені канцерогенні і мутагенні ефекти.
Використання ГМО в сільському господарстві несе й серйозні агротехнічні ризики. Це може призвести до порушення всіх технологій землеробства: системи прийомів обробітку с / г культур, зберігання та збереження врожаю.
Однак однією з найголовніших небезпек, яка виникає при масовому впровадженні ГМ – культур, є знецінення альтернативних форм с / г і, насамперед – найбільш перспективного на сьогоднішній день екологічного (органічного) землеробства. Натуральні с / г культури внаслідок перезапилення зі своїми ГМ – аналогами стануть трансгенними. Пилок ГМ – рослин розноситься комахами – запилювачами на великі відстані, а з вітром і водою – на сотні кілометрів, рослини з чужорідними генами проростуть навіть на ділянках дачників.
Технологія, яка дозволяє створювати ГМО, – генна інженерія чи біотехнологія. У нашій країні проблема широкої експансії ГМО широко обговорюється в ЗМІ, йдуть громадські кампанії, розгорнулися наукові суперечки.
Результати показали, що 47% опитаного населення не знають що таке ГМО, лише 52% звертають увагу на склад продукту при його покупці, 75% не знають як впливає ГМО на організм, але 65% населення негативно ставляться до ГМО.
Дослідження показало, що лише 41,2% продуктів мають інформацію на етикетці про відсутність ГМО. Інші виробники не вказують на етикетках інформацію про вміст або відсутність ГМ – компонентів. Найголовніша проблема українського споживача полягає у відсутності можливості і права вибору тієї продукції, яку він віддає перевагу. Так як маркування «містить ГМО» на товарах практично не ставиться, на даний момент уникнути вживання ГМО в їжу майже неможливо.
Вихід із ситуації, здавалося б, очевидний: внести потрібні поправки в законодавство, ввести обов’язкову сертифікацію на предмет вмісту в продуктах ГМ – добавок. Але не все, що очевидно, так само просто. Коли мова заходить про великі гроші, включаються потужні механізми. Чекати вирішення питання можна роками. Про свою безпеку доводиться дбати нам самим. Яким чином? Для початку, ретельно вивчати склад купується вами продукту, відмовитися від продуктів з високим вмістом сої і з обережністю купувати продукцію зарубіжних виробників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГМО і Е – НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ
