Лікування больового синдрому в онкології

Часто запущені форми онкологічних захворювань супроводжуються сильними болями. Як сьогодні усувають больові відчуття?

Проблеми знеболювання

онкологіяНа жаль, на початкових стадіях захворювання рак не дає про себе знати. Часто больові відчуття людини турбують вже при серйозному прогресуванні хвороби. У цьому полягає основна підступність цього захворювання — воно не дає про себе знати тоді, коли з ним ще можна легко справитися. Больові відчуття часто виникають вже при пізніх стадіях хвороби.

Незважаючи на досягнення сучасної медицини за різними оцінками від 50 до 80% хворих із запущеними формами раку не отримують адекватного лікування больового синдрому. Тут потрібно відзначити той факт, що ці проблеми часто пов’язані також і з тим, що самі хворі відмовляються говорити про пережиті болі і приймати аналгетичні лікарські препарати. Крім того, далеко не всім медичним працівникам вистачає навичок по усуненню больового синдрому. Також дає про себе знати і важкодоступність наркотичних препаратів, що застосовуються для тамування болю.

Особливості усунення больового синдрому

Лікарю-онкологу необхідно бути особливо уважним при огляді пацієнта, а також взяти до уваги всі скарги. На підставі цього і проведених досліджень лікар робить оцінку больового синдрому пацієнта і встановлює причину. Найчастіше болі безпосередньо пов’язані з пухлиною, і для усунення причини больового синдрому необхідно хірургічне втручання, опромінення й хіміотерапія. Однак чекати проведення операції не доводиться, і відповідна доза анальгетика призначається відразу.

Знеболюючі засоби необхідно приймати регулярно, а не при появі больового синдрому. Це необхідно для запобігання болю, щоб хворому не довелося відчувати біль знову. Зазвичай, лікар намагається по можливості призначити аналгетичні препарати, які приймаються перорально. Перевага завжди віддається препаратам з тривалою дією.

При призначенні знеболюючих засобів лікареві необхідно проінструктувати пацієнта про побічні ефекти препарату, які необхідно усувати в міру їх виникнення. Крім того, потрібно уникати звикання. Причому тут потрібно відзначити, що звикання частіше проявляється зменшенням тривалості дії препарату, ніж зниженням ступеня знеболювання. Тому звикання усувається, як правило, збільшенням дозування анальгетичного препарату.

«Драбина болю»

больовий синдромВсесвітньою організацією охорони здоров’я була розроблена класифікація больових відчуттів у онкологічних хворих — так звані сходи болю. У разі легкого болю доречне використання нестероїдних протизапальних препаратів. Помірний біль усувається комбінацією слабких опіоїдних засобів з ненаркотичними анальгетиками. А при сильному болі вже приймаються наркотичні анальгетики.

Дія нестероїдних протизапальних препаратів спрямована на придушення синтезу особливого класу речовин — простагландинів, які є медіаторами запального процесу. Особливо ефективні такі препарати при метастазуванні в кісткову систему. Як уже згадувалося вище, нестероїдні препарати застосовуються при легкому болі, а також при помірному больовому синдромі в комбінації з наркотичними засобами.

Серед наркотичних препаратів онкологічним хворим найчастіше призначають лікарські засоби з морфіном. В першу чергу морфін володіє оптимальною тривалістю знеболюючої дії — близько 6-ти годин. Також можна використовувати і форми препарату з тривалою дією — 8-12 годин. Крім того, морфін — це відносно недорогий засіб і випускається він в різних дозуваннях, що дозволяє підібрати оптимальну дозу для пацієнта.

Якщо вищеописані способи знеболювання не надають належного ефекту, то в деяких випадках застосовується епідуральне і ендолюмбальне введення препаратів. Лікарські засоби, що вводяться в хребетний канал, як правило, діють протягом декількох діб, крім того при такому застосуванні мінімізується ризик побічних ефектів препаратів, хоча підвищується ризик розвитку інфекцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ПЕРЕЖИТИ ДІАГНОЗ «ОНКОЛОГІЯ»

ПУХЛИНИ. ТЕРМІНОЛОГІЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ