Лікування діабету спрямоване на нормалізацію рівня глюкози крові та профілактику та лікування можливих ускладнень. Хороший контроль діабету може бути досягнутий тільки в результаті активної співпраці лікаря і пацієнта. Схема комплексного лікування цукрового діабету залежить від безлічі факторів: типу (I, II або діабет вагітних), тяжкості і контрольованості захворювання, наявних супутніх захворювань і ускладнень діабету, прихильності пацієнта до лікування (дисциплінованості), відповіді організму на проведене лікування та багатьох ін.

Підбирати схему лікування цукрового діабету та призначати Вам лікарські препарати може тільки ваш лікуючий лікар!

Преддіабет

Лікування преддіабету (порушення толерантності до глюкози) найчастіше обходиться без фармакологічного втручання. Для того, щоб не допустити переходу цього стану в діабет зазвичай достатньо зміни способу життя:

  • · Регулярної фізичної активності
  • · Нормалізації маси тіла
  • · Правильного харчування з включенням в раціон овочів і фруктів з низьким вмістом крохмалю, достатньої кількості клітковини, зменшенням споживання жирів і швидкозасвоюваних вуглеводів, а також зниженням загального добового калоража.
Інсулінотерапія

Люди з цукровим діабетом 1 типу, не єдині, хто використовує інсулін. Дізнайтеся, як інсулін застосовують для лікування різних форм цукрового діабету.

Типи інсуліну для лікування цукрового діабету

Є багато форм інсуліну для лікування цукрового діабету. Вони класифікуються за швидкістю початку настання ефекту і тривалості дії. Інсуліни бувають:

  • Швидкої дії 
  • Короткої дії 
  • Проміжного дії
  • Тривалої дії
  • Готові комбінації інсулінів

Вибір оптимального типу інсуліну для лікування вашого діабету буде залежати від багатьох факторів, у тому числі:

  • Індивідуальної Вашої відповіді на введення інсуліну
  • Вашого способу життя (фізичної активності, кількості прийомів їжі і т.д.) чи можете ви робити собі кілька ін’єкцій в день як часто ви можете перевіряти рівень глюкози крові віку та ін.
Пероральні цукрознижуючі препарати

Пероральні цукрознижуючі препарати (таблетки) допомагають контролювати рівень глюкози у людей, підшлункова залоза яких продовжує продукувати інсулін (більшість людей з цукровим діабетом II типу). Ці протидіабетичні препарати зазвичай призначають людям з цукровим діабетом II типу, разом з рекомендаціями щодо змін у дієті та регулярним фізичним навантаженням. Можливе використання комбінацій цукрознижувальних препаратів з різними механізмами дії для досягнення оптимального контролю над рівнем глюкози крові.
Пам’ятайте, що у пацієнтів з діабетом II типу, є дві причини підвищення цукру в крові:

  • підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну для переміщення глюкози в клітини, де вона необхідна
  • клітини організму слабкіше реагують на наявний інсулін – розвивається інсулінорезистентність.

З часом у пацієнтів з діабетом II типу розвивається «бета-клітинна недостатність», коли клітини підшлункової залози більше не в змозі виробляти інсулін у відповідь на високий рівень глюкози крові. У таких випадках необхідно регулярне введення інсуліну на постійній основі.

Пероральні цукрознижуючі препарати можна розділити на групи, які відрізняються механізмом дії на організм:

Похідні сульфонілсечовини (глібенкламід, глімепірид). Препарати цієї групи стимулюють вироблення інсуліну підшлунковою залозою. Ці таблетки від діабету знижують цукор в крові, стимулюючи підшлункову залозу, щоб випустила більше інсуліну.

Бігуаніди (метформін) посилюють дію інсуліну на клітини (покращують переміщення глюкози в клітини, особливо в м’язах) і перешкоджають розпаду глікогену в печінці з утворенням глюкози. Бігуаніди не повинні використовуватися у людей із захворюваннями нирок і серцевою недостатністю, ризиком виникнення ацидозу.

Тіазолідиндіони (піоглітазон, розиглітазон) підвищують ефективність інсуліну (знижують резистентність до інсуліну) в м’язах і в жировій тканині, а також зменшують утворення глюкози в печінці. Для досягнення вираженого ефекту від прийому препаратів цієї групи може знадобитися кілька тижнів. Слід дуже обережно призначати ці препарати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.

Інгібітори альфа-глікозідази (акарбоза, міглітол) пригнічують ферменти, розчепляють складні вуглеводи (крохмаль), тим самим зменшують всмоктування глюкози в кишечнику. Прийом цих препаратів може викликати пронос і здуття живота.

Прандіальні регулятори вмісту глюкози крові (репаглінід, натеглінід) стимулюють утворення інсуліну в підшлунковій залозі тільки при високих концентраціях глюкози крові, тобто їх дія є глюкозозалежною. На відміну від них препарати сульфонілсечовини стимулюють вироблення інсуліну незалежно від рівня глюкози, що може призвести до гіпоглікемії.

Інгібітори дипептидилпептідази IV (сітагліптина, цукрогліптин, лінагліптин) знижують рівень глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом II типу за рахунок збільшення секреції інсуліну з підшлункової залози і зниження утворення глюкози. Ці препарати підвищують секрецію інсуліну при високому рівні цукру крові і змушують печінку припинити утворення надлишкової кількості глюкози. Застосування інгібіторів дипептиділпептидази IV (DPP-IV) не викликає збільшення маси тіла. Їх можна застосовувати як монотерапію, так і з поєднанні з іншими пероральними цукрознижувальними препаратами, наприклад, метформіном.

Комбіновані препарати.

Альтернативні методи лікування діабету

Поєднання традиційних та альтернативних методів лікування діабету значно покращує результати лікування та якість життя хворих на цукровий діабет. Додаткові та альтернативні методи лікування включають в себе великий перелік напрямків від дієти, фізичних вправ і методів поліпшення психологічного стану хворих до голковколювання, масажу, йоги, гіпнозу, ароматерапії, фітотерапії та ін.

Харчові добавки та фітотерапія

Проведені дослідження показують, що хром, магній і ванадій надають позитивний вплив при цукровому діабеті. Допомагає поліпшити контроль над захворюванням вживання пивних дріжджів, гречки, брокколі і інших зелених овочів, гороху, томатів і т.д. Більшість рослинних продуктів багаті клітковиною, яка допомагає нормалізації рівня цукру в крові. Поки не проводилося серйозних клінічних досліджень, які б довели ефективність часнику, імбиру, женьшеню, глоду або кропиви при діабеті. Якщо ви збираєтеся почати прийом будь-яких рослинних субстанцій – порадьтеся зі своїм лікарем перш, ніж зробити це.

Зниження маси тіла

Так як надлишкова маса тіла і діабет безпосередньо пов’язані між собою, багато людей звертаються до різних способів, що допомагають схуднути. Це можуть бути хірургічне лікування ожиріння (баріатрична хірургія), яка у багатьох європейських країнах включена в стандарти лікування діабету II типа, дієти, фізичні тренування, лікарські та фітопрепарати та інші способи схуднути. Пам’ятайте, будь-яке рішення про зміну схеми лікування ви повинні приймати РАЗОМ зі своїм лікарем!

Трансплантація острівцевих клітин підшлункової залози для лікування діабету

Вчені розробили процедуру трансплантації острівцевих клітин для лікування діабету ще в 1960 році. Перші спроби трансплантації, результати яких були не дуже вдалими, були зроблені в 1990-х. Однак у 1999 році результати клінічного випробування, проведеного в Едмонтоні, Канада, принесли нові надії. Зараз процедури, застосовані вченими в Едмонтоні все ще знаходяться у стадії клінічних випробувань у провідних медичних центрах світу. Успішна трансплантація острівцевих клітин підшлункової дозволить автоматично постачати організм необхідною кількістю інсуліну і контролювати рівень глюкози в будь-яких ситуаціях (наприклад після їжі або під час фізичного навантаження), а також запобігти розвитку ускладнень цукрового діабету (включаючи хвороби серця, нирок, інсульт, ураження нервів і погіршення зору). Однак необхідність постійного прийому препаратів для придушення відторгнення пересаджених тканин може бути пов’язано з ризиком розвитку важких інфекцій та онкологічних захворювань.

Штучна підшлункова залоза

Протягом останніх 10-ти років вчені ведуть роботи зі створення приладу, який би міг безперервно контролювати рівень глюкози крові і вивільняти необхідні порції інсуліну в автоматичному режимі. Можливо незабаром такий прилад стане доступним для хворих на цукровий діабет і позбавить їх від необхідності постійного контролю цукру крові та ін’єкцій інсуліну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ІНВАЛІДНІСТЬ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

ГЕСТАЦІЙНИЙ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ