До нагноювальних захворювань легенів відносять гангрену і абсцес , які зазвичай позначаються терміном « інфекційна деструкція легень ».
Нагноювальні захворювання легень є вкрай важкими патологіями , які нерідко загрожують життю пацієнта. Вони характеризуються некрозом , гнильним або гнійним розпадом тканини легені в результаті ураження інфекційними збудниками .
Нагноювальні захворювання легень зазвичай розвиваються при наявності певних чинників. У першу чергу до таких факторів належать патології , при яких підвищується ймовірність виникнення будь-яких гнійних ускладнень ( наприклад , хвороби крові , цукровий діабет ) , хронічні хвороби бронхів , зниження загальної опірності організму ( наприклад , при грипі , раку легені , зловживанні алкоголем ) . Хронічні захворювання бронхів , які збільшують ризик виникнення абсцесу і гангрени , включають хронічний обструктивний бронхіт , бронхоектатична хвороба . Крім того , сприятливими факторами є порушення дренажної функції бронхів , тривале застосування глюкокортикостероїдів , імунодепресантів і цитостатичних препаратів.
Абсцес легень
Абсцес легень являють собою обмежену порожнину , яка утворюється внаслідок гнійного розплавлення тканини легені . Збудниками можуть виступати практично будь-які мікроорганізми або їх асоціації . Основний збудник – гемолітичний стафілокок ; рідше абсцес легені викликають стрептококи , а також синьогнійна паличка , клебсієла , протей . Абсцес легені може розвиватися як ускладнення пневмонії , а також піддіафромального абсцесу або емпієми плеври. Також можливе утворення абсцесу при аспірації сторонніх тіл. Множинні абсцеси легенів , зазвичай двосторонні , виникають при септикопіємії . Крім того , легеневий абсцес може бути ускладненням інфаркту легені або розпаду ракової пухлини.
Як правило , хвороба починається гостро. При цьому значно погіршується самопочуття , підвищується температура тіла ( 39 ° С і більше ) , виникає озноб , відзначається блідість , проливний піт. Також з’являються болі в грудях на ураженій стороні , які посилюються при глибокому вдиху . Одночасно з цим наростають симптоми інтоксикації , пацієнти худнуть , знижується апетит , розвивається сухий болісний кашель. Такий стан може тривати від декількох діб до чотирьох тижнів.
Далі , після прориву абсцесу в бронх виділяється значна кількість мокротиння гнійного характеру з неприємним запахом. Мокрота при цьому може мати домішки крові . При хорошому дренуванні абсцесу стан пацієнта швидко поліпшується – з’являється апетит , знижується температура , зменшуються симптоми інтоксикації , кількість відокремлюваного мокротиння скорочується.
У разі поганого дренування абсцесу або неадекватної терапії зберігається лихоманка з проливним потом і ознобами . Кількість відокремлюваного гнійного мокротиння не скорочується . Пацієнт виснажується , зникає апетит , наростає задишка. При цьому можуть виникати такі ускладнення , як кровохаркання , кровотеча , піопневмоторакс (накопичення в плевральній порожнині гною і повітря).
Якщо протягом двох місяців не спостерігається ефект від терапії , процес зазвичай переходить в хронічну форму. Хронічний абсцес легені протікає з повторними загостреннями. У період ремісії зберігається кашель , переважно в ранковий час і при зміні положення тіла. Мокрота залишається гнійною , може виникати невелике кровохаркання. Періодично підвищується температура до субфебрильних цифр, відзначається пітливість , слабкість , схильність до простудних хвороб .
Прогноз при абсцесі легень умовно сприятливий – найчастіше відбувається одужання . У багатьох пацієнтів , після гострого абсцесу легені виникає вогнищевий пневмосклероз або тонкостінна кіста , яка з часом зникає. При несприятливому результаті гострий абсцес переходить у хронічний. Значно рідше розвивається кровохаркання , піопневмоторакс , емпієма плеври (накопичення гною в плевральній порожнині) , бронхоплевральний свищ.
Гангрена легень
Гангрена легені є важким патологічним станом, який характеризується іхорозним ( гнильним ) розпадом тканини легені і обширним некрозом . На відміну від абсцесу , при гангрені зона розпаду легеневої тканини не має чіткого відмежування . При цьому спостерігається схильність до швидкого гнійного розплавлення .
Після початку захворювання зазвичай швидко наростає лихоманка виснажуючого характеру з різкими перепадами температури тіла протягом доби. Інтоксикація при цьому виражена значно . Відзначається біль на ураженій стороні , що підсилюється при кашлі. Після прориву ділянок розпаду в бронх , спостерігається рясне виділення мокротиння ( до одного літра на добу ), що має брудно-сірий вигляд і смердючий запах. Гангрена легень досить часто ускладнюється кровотечею , кровохарканням , піопневмотораксом , емпіємою .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЩО ТАКЕ ПЛЕВРИТ?
ЯК РОЗПІЗНАТИ ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ?
