Недостатність кори надниркових залоз розвивається поступово з наростанням інтенсивності симптомів.
Надниркова недостатність (гіпокортицизм) – це захворювання, що характеризується недостатньою секрецією гормонів кори надниркових залоз.
У кірковій речовині наднирників відбувається синтез глюкокортикостероїдних (кортизол, кортикостерон) і мінералокортикоїдних (альдостерон) гормонів, які відповідальні за основні види обміну та адаптаційні процеси в організмі. Регуляція секреторної діяльності надниркових залоз регулюється гіпофіз-гіпоталамічною, а саме рівнями секреції адренокортикотропного гормону і кортиколіберину.
Причини недостатності кори надниркових залоз
Виділяють гостру і хронічну форми надниркової недостатності. При цьому хронічна форма захворювання може бути як первинної, так і вторинної.
Хвороба Аддісона
Первинну недостатність кори надниркових залоз називають хворобою Аддісона. Дана патологія розвивається внаслідок руйнування тканин надниркової. Хвороба Аддісона розвивається в разі ураження (руйнування) більш 85-90% тканин надниркової.
Факторами, що сприяють розвитку первинної надниркової недостатності, є: інфекційні ураження надниркових залоз, сифіліс, туберкульоз, ВІЛ-інфекція. Також активно розглядається роль аутоімунних процесів, за допомогою яких відбувається руйнування клітин кори надниркової залози власними клітинами імунної системи.
Вторинна недостатність кори надниркових залоз
Вторинна надниркова недостатність виникає внаслідок деяких захворювань головного мозку, при яких уражаються гіпофіз і гіпоталамус (наприклад, пухлини, черепно-мозкові травми та інші).
Гостра надниркова недостатність
Гостра недостатність кори надниркових залоз може виникати при вже наявної хронічної надниркової недостатності; при хірургічному видаленні надниркової залози; при різкій відміні глюкокортикоїдних препаратів. Гостра надниркова недостатність також може розвинутися на тлі аутоімунного тиреоїдиту.
У новонароджених гостра недостатність надниркових залоз може виникати при пологових травмах, через які можливі крововиливи в наднирники. У дорослих крововилив у наднирники може відбуватися при важких травмах живота і грудної клітки, оперативних втручаннях, опіках, сепсисі та передозуванні препаратів-антикоагулянтів.
Симптоми захворювання
Аддісонова хвороба (первинна недостатність кори надниркових залоз) зустрічається досить рідко. Хвороба прогресує повільно. Спочатку у хворого відзначається слабкість і стомлюваність (особливо у вечірній час). У деяких випадках слабкість виникає тільки після фізичного навантаження або в стресовій ситуації. У хворого погіршується апетит і його часто турбують простудні захворювання. При хворобі Аддісона хворий погано переносить сонячне випромінювання.
При прогресуванні захворювання м’язова слабкість наростає, і хворому стає важко здійснювати будь-які рухи. Маса тіла знижується і розвивається стійка гіперпігментація. Дана патологія також супроводжується стійким зниженням артеріального тиску і почастішанням серцебиття. Часто виникають порушення з боку шлунково-кишкового тракту (блювота, запори). Рівень глюкози в крові знижується і порушується робота нирок.
З боку центральної нервової системи при Аддісоновой хвороби відзначаються порушення пам’яті та уваги і депресивні розлади.
Що стосується симптомів вторинної надниркової недостатності, то вони багато в чому схожі з проявами хвороби Аддісона, крім гіперпігментації шкіри.
Лікування
Лікування хвороби Аддісона зводиться до проведення замісної гормональної терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.
При вторинній наднирковій недостатності проводиться замісна глюкокортикоїдна терапія. У прийомі мінералокортикоїдів, як правило, немає ніякої потреби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ОЦІНКА ГОРМОНАЛЬНОГО ФОНУ
ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ
