ГоловнаХвороби і лікуванняЛОРПорушення носового дихання

Порушення носового дихання

При диханні через ніс відбувається зігрівання, зволоження, очищення від пилових домішок, а також знезараження повітря. Чим загрожує порушення носового дихання?

Порушення носового диханняПорушення носового дихання — найбільш часта скарга на прийомі у лікаря в холодну пору року. Причин для утруднення дихання носом багато, але в ряді випадків має місце поєднання декількох чинників. Поширеною причиною порушення носового дихання є гострий риніт, викликаний гострою респіраторною вірусною інфекцією. У такому випадку носове дихання нормалізується після лікування від інфекції через 5-7 днів.

Анатомія носа

Носова порожнина має складну будову. Носова перегородка розділяє порожнину носа на ліву і праву половини. На бічних стінках носа є утворення — носові раковини, які збільшує загальну площу порожнини, сприяючи кращому зволоженню і зігріванню повітря. Це здійснюється завдяки тому, що в слизовій оболонці даних структур знаходяться так звані запалі тіла, наповнені кров’ю. Затримка крові в цих утвореннях веде до набухання нижніх носових раковин, збільшення опору повітряному потоку, а іноді до повного блокування носових ходів. Це викликає порушення носового дихання. Кровонаповнення печеристих тіл залежить від безлічі факторів, у тому числі від запиленості повітря і температури навколишнього середовища, наявності запального процесу в порожнині носа і т.д.

Чому важливо дихати через ніс?

Якщо вдихання повітря відбувається через рот, вдих стає менш глибоким, при цьому в організм надходить недостатня кількість кисню. При порушенні носового дихання також погіршується мозковий кровообіг, що призводить до швидкої стомлюваності, появі головного болю, послаблення пам’яті. Тривале утруднення носового дихання може призводити до розладів нервової системи, сприяти розвитку захворювань органів дихання.

Тривале порушення носового дихання у дітей негативно впливає на розвиток скелета грудної клітки, призводить до деформації лицьової частини черепа — формується вузьке і високе «готичне» піднебіння, неправильно прорізуються зуби, викривляється носова перегородка.

Причини порушення носового дихання

До основних причин порушення дихання через ніс можна віднести:

  • вірусні та бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів;
  • риніт (медикаментозний, алергічний, гіпертрофічний, вазомоторний);
  • синусит (гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноїдит);
  • гранулематозні захворювання;
  • викривлення носової перегородки, деформація внутріносових структур;
  • травми носа;
  • чужорідні тіла;
  • доброякісні або злоякісні пухлини носа, носоглотки;
  • атрезія хоан;
  • обструкція носоглотки:
  • аденоїдна гіпертрофія, аденоїдит;
  • інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційний мононуклеоз, сифіліс);
  • кісти (енцефалоцеле, кіста Торнвальдта).
Лікування утрудненого носового дихання

Незалежно від причини і механізмів розвитку розладів носового дихання, застосовується симптоматична терапія деконгестантами, які ефективно і швидко усувають закладеність носа. Назальними деконгестантами називають препарати, що викликають оборотне звуження судин слизової оболонки носової порожнини. За тривалістю впливу назальні деконгестанти підрозділяють на препарати короткої дії (до 6 годин) — тетризолін, інданазолін, нафазолин, середньої тривалості дії (8-10 годин) — ксилометазолін, а також тривалого дії (до 12 годин) — оксиметазолін.

Більшість деконгестантів продаються в аптеках без рецепта, тому часто хворі застосовують їх самостійно, не проконсультувавшись попередньо з лікарем. При неправильному застосуванні судинозвужувальних засобів можуть розвиватися ускладнення. До місцевих ускладнень можна віднести минуще відчуття сухості, печіння в носі і носоглотці, набряк слизової після припинення дії крапель, порушення вегетативної регуляції залоз і судин порожнини носа з розвитком медикаментозного риніту, атрофічного риніту.

Негативним наслідком застосування місцевих судинозвужувальних препаратів є висушування слизової оболонки носової порожнини. За рахунок зниження кровопостачання скорочується вироблення слизу. Страждає миготливий епітелій і ускладнюється самоочищення пазух носа. Така побічна дія часто призводить до розвитку бактеріальних процесів в навколоносових пазухах.

Найбільш серйозна проблема — це медикаментозна залежність, тобто неможливість відновлення вільного носового дихання без допомоги ліків. Крім того, з часом судини стають нечутливі до деконгестантів.

При порушенні носового дихання алергічного походження додатково все застосовують антигістамінні препарати, топічні глюкокортикоїди.

Також в схему лікування слід включати фізіотерапію, яка повинна носити відволікаючий характер. Заборонено проводити зігріваючі процедури — тепло (наприклад, лазерне випромінювання, УВЧ) посилює приплив крові до судин носа. Рекомендується приймати ванни, парити ноги, оскільки при цьому розширюються судини кінцівок, кров відтікає до них. Можливе застосування голкорефлексотерапії.

Заняття фізкультурою на свіжому повітрі, активне загартовування, контрастний душ дозволять людині забути про закладеність носа, оскільки при цих процедурах відбувається додатковий викид адреналіну і підвищується тонус судин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАКЛАДЕНІСТЬ НОСА

ХРОНІЧНИЙ ТОНЗИЛІТ: СИМПТОМИ І ЛІКУВАННЯ

ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЕННЯ МИГДАЛИН