Своєчасне лікування одиничного фурункула дозволяє запобігти розвитку хронічного фурункульозу з періодичними рецидивами.
Чому виникають фурункули
Фурункульоз – це множинне висипання фурункулів на різних ділянках тіла. Захворювання, як правило, носить хронічний і рецидивуючий характер. Разом з тим, фурункульоз може протікати і в гострій формі, коли фурункули з’являються одночасно або протягом короткого проміжку часу.
Поява фурункулів обумовлена зараженням волосяних фолікул гнійними бактеріями, найчастіше стафілококами. У більшості випадків гнійні висипання виникають в області обличчя, плечей, шиї, стегон і сідниць. Зазвичай хвороба розвивається в місцях з порушенням цілісності шкірних покривів, куди легко проникає інфекційний агент. Так розвивається місцевий фурункульоз, а з часом хвороба може набути хронічний рецидивуючий характер.
Розвитку загального фурункульозу сприяють:
- недолік харчування і дефіцит вітамінів А і С;
- перенесені важкі інфекції;
- ослаблений імунітет;
- хронічні захворювання обміну речовин (наприклад, цукровий діабет, анемія, нефрит та інші);
- часте переохолодження чи перегрівання;
- тривала фізична перевтома;
- стреси;
- шкірні захворювання, в тому числі і підвищена секреція потових і сальних залоз.
Як не допустити розвитку фурункульозу
Основна профілактика фурункульозу – це дотримання особистої, побутової та виробничої гігієни. Також необхідно подбати про зручний одяг і взуття, носіння якого не призводить до потертостей.
Якщо з’явився одиничний фурункул, то своєчасне і адекватне його лікування дозволить уникнути подальшого прогресування захворювання з переходом у хронічну стадію з рецидивами. В даному випадку людині слід приділити увагу імунній системі. Загартовування, повноцінне харчування, уникнення стресів і фізичні навантаження істотно підвищують опірність організму до інфекційних агентів, в тому числі і стафілококу. Також необхідно уникати переохолоджень і перегрівань організму, оскільки такі температурні навантаження призводять до зниження місцевого імунітету, що призводить до активізації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.
Варто мати на увазі, що розмноження бактерій в організмі набагато легше відбувається при високих концентраціях цукру в крові. Тому в групі ризику перебувають хворі на цукровий діабет. Постійний контроль рівня глюкози в крові дозволить знизити ймовірність розвитку гнійного процесу. При наявності схильності до фурункульозу слід звести до мінімуму вживання солодощів і мучного, оскільки така їжа призводить до стрімкого підвищення концентрації цукру в крові.
І найголовніше: ні в якому разі не видавлюйте фурункул , що з’явився! Більше того, лікарі не рекомендують навіть доторкатися до гнійників, оскільки це сприяє подальшому поширенню інфекції на сусідні волосяні фолікули і утворення множинного гнійного висипання. Особливо небезпечно видавлювання фурункулів на обличчі, оскільки так інфекція може проникнути в мозок.
Лікування фурункульозу
Лікування фурункульозу обов’язково має бути комплексним. Крім місцевої терапії, також проводиться загальне лікування, спрямоване на посилення захисних сил організму. Хворому призначається вітамінотерапія з прийомом вітамінів С, А, В1 і інших, а також посилене раціональне харчування, яке поповнює організм ключовими біологічно активними речовинами, які необхідні для підтримки імунітету.
Для проведення місцевої терапії застосовуються антибактеріальні та протизапальні препарати у вигляді мазей і розчинів.
До хірургічного лікування, як правило, вдаються при наявності абсцедируючих фурункулів, запущених карбункулів, флегмонів і інших важких ускладнень. Операція проводиться під місцевою анестезією і полягає в проведенні розрізу з подальшим видаленням гнійного вмісту та обробкою ураженої ділянки шкіри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРХНЕВІ І ГЛИБОКІ ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ШКІРИ
