Стеатоз печінки

Головною умовою лікування стеатозу печінки є суворе дотримання дієти з підвищеним вмістом білків і обмеженням жирної їжі.

Що це таке?

стеатозСтеатоз печінки (жировий гепатоз) — найпоширеніший вид гепатозу, при якому в клітинах печінки відбувається накопичення жиру. Найчастіше патологічна жирова інфільтрація печінки — це реакція органу на вплив різних токсичних речовин, зокрема алкоголю.

Про стеатоз печінки йде мова в тому випадку, коли жир складає більше 10% маси печінки. Основна частина жирових відкладень накопичуються в 2 і 3 печінкових частках, а в більш важких формах захворювання жир розподіляється дифузно.

Причини стеатозу печінки

Існує кілька причин розвитку жирової інфільтрації печінки, основними з яких є:

  • надмірне вживання алкогольних напоїв;
  • споживання наркотиків;
  • отруєння медикаментами;
  • інтоксикація;
  • голодування, чи незбалансоване харчування;
  • цукровий діабет;
  • травні розлади;
  • мікседема;
  • синдром Кушинга (надмірна кількість гормонів наднирників в крові).
Чому це відбувається?

Надмірна кількість жирових відкладень у клітинах печінки виникає в результаті декількох процесів. З одного боку, в кишечнику утворюється надмірна кількість вільних жирних кислот, які далі надходять в печінку. Однак паралельно з цим процесом в печінкових клітинах — гепатоцитах порушуються процеси окислення жирів, що перешкоджає видаленню жирових відкладень з печінки. У підсумку, жир поступово накопичується в клітинах печінки, в результаті чого настає жирова інфільтрація.

Крім того, в клітинах печінки порушується метаболізм холестерину внаслідок зміни функцій деяких ферментів.

Анатомія хвороби

При жировій інфільтрації печінка збільшена, має жовте або червоно-коричневе забарвлення. У клітинах печінки накопичується жир у вигляді тригліцеридів. В результаті патологічного запасання, крапля жиру в гепатоциті відсуває клітинні органели на периферію. При стеатозі розрізняють жирову інфільтрацію трьох типів:

  • дисеміноване ожиріння, при якому жирові включення накопичуються в одиничних гепатоцитах;
  • зональне ожиріння печінки — жирова інфільтрація груп клітин;
  • дифузне ожиріння — жирова дистрофія всій паренхіми печінки.

Якщо жирова інфільтрація відбувається різко, то клітини печінки гинуть. При цьому жирові краплі зливаються і утворюють жирові кісти, навколо яких починає розростатися сполучна тканина.

Розрізняють такі стадії стеатозу печінки:

  • просте ожиріння, при якому пошкодження гепатоцитів не вираження;
  • ожиріння печінки в поєднанні з некрозом печінкових клітин;
  • передциротонічна стадія, при якій відбувається перебудова часточок печінки. На цьому етапі захворювання носить незворотній характер.
Симптоми захворювання

Найчастіше жировий гепатоз протікає безсимптомно. У більшості випадків захворювання виявляється випадково при ультразвуковій діагностики пацієнта.

У деяких випадках при стеатозі печінки пацієнти скаржаться на важкість у правому підребер’ї, яке посилюється при русі. Також хворі можуть відчувати слабкість, підвищену стомлюваність і нудоту.

Жировий гепатоз в більшості випадків відрізняється стабільним перебігом і рідко коли хвороба прогресує. У разі якщо жирова інфільтрація печінки поєднується із запальним процесом (стеатогепатит), то у 30-40% хворих виникає фіброз печінки, а приблизно у 10% пацієнтів розвивається цироз.

Діагностика

За допомогою лабораторних досліджень підтвердити жирову інфільтрацію практично неможливо. Рівень білірубіну, альбуміну і протромбіну, як правило, нормальний, а активність лужної фосфатази і сироваткових трансаміназ буває лише злегка підвищеним. Підвищений рівень ферменту g-глутамілтранспептидази в сироватці крові завжди відзначається при алкогольному жировому гепатозі.

Ехогенність печінкових тканин при ультразвуковому дослідженні може бути нормальною, або злегка підвищеною, що також не дозволяють поставити остаточний діагноз. У цьому зв’язку в ряді випадків виявити хворобу можна лише за допомогою комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.

Остаточний діагноз ставиться на основі гістологічного дослідження печінкових тканин, взятих при біопсії.

Лікування

На щастя, в переважній більшості випадків жировий гепатоз є оборотним порушенням. У той же час лікування стеатозу є тривалим процесом, і вимагає від пацієнта неухильного дотримання всіх рекомендацій лікаря.

Основним методом лікування є дієтотерапія з підвищеним вмістом білкової їжі і обмеженням жирів, особливо тваринного походження. Для нормалізації жирового обміну в печінці призначаються спеціальні препарати: вітамін В12, фолієва кислота, холінхлорид, ліпоєва кислота та інші. Також при жировому гепатозі показано прийом гепатопротекторів — препаратів, що захищають клітини печінки від ушкоджень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НАДЛИШКОВА МАСА ТІЛА І ПЕЧІНКА (ЖИРОВИЙ ГЕПАТОЗ)

НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ