Одна з так званих «спортивних травм» передпліччя. Це складна травма, лікувати її досить важко, нерідкі ускладнення.
Опис травми
Всім нам доводилося бачити в кіно (а комусь і в житті), як людина, намагаючись відвести удар по обличчю, підставляє підняту руку. Найчастіше удар в таких випадках доводиться на ліктьову бічну поверхню середньої третини передпліччя. І сильний удар в таких випадках нерідко призводить до травми Монтеджа – це пошкодження поєднує перелом ліктьової кістки у верхній або середній третині з вивихом головки променевої кістки. Пошкодження може бути згинальним або разгинальним – це залежить від механізму травми.
Частіше зустрічається розгинальний тип перелому Монтеджа, при якому вивих головки променевої кістки відбувається вперед або латерально і супроводжується розривом кільцеподібної зв’язки променевої кістки.
Згинальний тип перелому Монтеджа зустрічається набагато рідше. В цьому випадку головка променевої кістки зміщується назад або латерально, іноді буває відламана. Таким чином, між відламами ліктьової кістки утворюється, відкритий допереду, кут.
Примітка: «латеральний» – анатомічний термін, означає «бічний».
Як розпізнають травму Монтеджа
Обов’язково беруть до уваги обставини, при яких була отримана травма, а при обмацуванні орієнтуються на наступні симптоми:
- передпліччя на травмованій стороні коротше, ніж на здоровій;
- рухи в ліктьовому суглобі обмежені;
- при існуючому вивиху головки променевої кістки допереду при пасивному згинанні в суглобі відчувається опір, який супроводжується болем в передньобоковому відділі суглоба;
- в разі заднього вивиху при обмацуванні вдається визначити вивих головки променевої кістки;
- при обмацуванні гострого краю ліктьової кістки відчувають перерву лінії і визначають зміщення відламків.
При даному пошкодженні обов’язково роблять рентген у двох проекціях з захопленням ліктьового суглоба. Це необхідно для того, щоб своєчасно встановити можливе пошкодження променевого нерва, яке часто супроводжує цей вид травми.
Лікування
Існує два основні методи лікування цих травм: консервативний і оперативний.
Консервативний метод лікування травми Монтеджа полягає в тому, що роблять одномоментну репозицію, після чого на травмоване місце накладають гіпсову пов’язку. При виконанні цієї маніпуляції обов’язково враховують тип перелому (згинальний або розгинальний), так як для правильного здійснення репозиції при згинальному пошкодженні застосовують розгинальне зусилля, а при розгинальному необхідно згинання в лікті.
Зауважимо, що в даний час цей вид лікування травм вважається застарілим і практикується досить рідко – в тих випадках, коли з яких – небудь причин в ранній період отримання травми операція виконана бути не може (наприклад, мається гнійний процес на передпліччі). Багато хірургів також застосовують цей метод при згинальних переломах (вище говорилося про те, що такий тип перелому зустрічається рідше, ніж розгинальний, відповідно, і консервативний метод лікування практикується рідше).
Оперативне лікування має суттєві переваги перед консервативним методом при розгинальних переломах Монтеджа і забезпечує гарні результати. Такі операції проводять під загальним наркозом або з внутрішньокістковим знеболенням. Особливості операції залежать від характеру пошкодження.
Що стосується дітей, то при лікуванні цього виду травми прагнуть обмежитися консервативним методом, а оперативне втручання практикують тільки в разі крайньої необхідності, зазвичай при застарілих переломах.
Пошкодження, еквівалентні травмі Монтеджи
Фахівці також виділяють цілу групу переломів і супутніх вивихів, які об’єднані загальною назвою «травми, еквівалентні пошкодженням Монтеджи». Це переломи обох кісток передпліччя на одному рівні, які поєднуються з вивихами головки променя, вивих і перелом головки, перелом ліктьового відростка (при якому часто мається перелом вінцевого відростка) в поєднанні з вивихом передпліччя до переду.
Однак ряд фахівців сперечаються з таким «об’єднанням» даних травм в одну велику групу і стверджують, що ці види травм є абсолютно самостійною групою.
Ймовірні наслідки травми
Більшість фахівців, сходяться в одній точці: хороший результат багато в чому гарантує міцна фіксація ліктьової кістки і стабільне вправлення головки променя. Безумовно, це багато в чому залежить від досвідченості хірурга, оскільки існує кілька методів фіксації ліктьової кістки і вибір оптимального залежить від особливостей травми.
Тим не менш, при переломах Монтеджа нерідкі ускладнення у вигляді порушення функцій, серед яких:
- затримане зрощення або незрощення ліктьової кістки;
- при зрощенні ліктьової кістки може також бути її кутове викривлення;
- головка променевої кістки може залишитися зміщеною;
- синостоза (різновид безперервного з’єднання кісток за допомогою кісткової тканини) між променевою та ліктьовою кістками;
- нерідкі вивихи і підвивихи ліктьової кістки в променезап’ястковому суглобі.
У будь-якому випадку (тобто, яким би не було пошкодження) абсолютно точно стверджувати можна одне: чим раніше вироблено вправлення, тим менше ймовірність появи ускладнень і вищі шанси на повне відновлення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАКРИТІ ПОШКОДЖЕННЯ ЛІКТЬОВИХ СУХОЖИЛЬ
ТРАВМИ ГОМІЛКОВОСТОПНОГО СУГЛОБА
