Вікові особливості травлення

Вікові особливості травлення у дітей обумовлені анатомо-функціональної незрілістю органів ШКТ, у осіб похилого віку — інволюційними змінами.

Вікові особливості травлення у дітей

Особливості травленняЧим молодша дитина, тим більш виражені особливості її травлення, такі як менші обсяги і розміри всіх відділів ШКТ, ніжність слизових оболонок, менш виражена інтенсивність процесів травлення в ротовій порожнині, рясне кровопостачання слизових оболонок ШКТ, менша активність ферментів, недостатня еластичність і розвиток м’язового шару травного тракту, менша кількість бактерій в кишечнику і т.д. Однією з вікових особливостей травлення у новонароджених є менше виділення слинними залозами слини, яка практично не містить муцина (на відміну від слини дорослих) і зовсім не містить мальтази. У ній виявляється лише один з ферментів — птіалін. Слиновиділення поступово посилюється з початком прорізування зубів. Це пов’язано з тим, що з’являється можливість споживання твердої і сухої їжі, яка вимагає виділення більшої кількості слини. До кінця першого року життя кількість слини становить лише 1/6 об’єму такої у дорослих. Ротова порожнина у новонароджених менша в розмірах, піднебіння більш плоске, з поперечними складками, а язик широкий і пропорційно великий, однак і смакових рецепторів також більше, ніж у дорослих. Стравохід у дітей раннього віку має воронкоподібну форму і довжину всього 10-12 см, а також розташовується топографічно вище по відношенню до шийних хребців (на 1-2 хребця). Перистальтика стравоходу і залози у новонароджених ще не сформовані, тому годування можливе лише рідкою їжею (молоком, водою, соками та ін.). Часті зригування у немовлят обумовлені не щільним охопленням стравоходу ніжками діафрагми, слабкістю кардіального сфінктера, а також переважно горизонтальним положенням дитини. Шлунок в цьому віці розташований горизонтально і тільки до 7-10 років він займає положення, як у дорослих. Обсяг шлунка при народженні становить близько 8-10 мл, а до кінця першого року — близько 300 мл. Інтенсивність секреції шлункового соку (а саме соляної кислоти) на першому році життя значно нижче такої у дорослих, рН становить 3-4. Перистальтика шлунка понижена у зв’язку з недорозвиненням м’язового шару. Віковими особливостями травлення дітей молодшого віку також є низька ферментативна активність ферментів підшлункової залози, печінки, жовчних кислот та ін. Відносно велика довжина кишечника. З ростом дитини і дозріванням нервової системи починають формуватися умовні харчові рефлекси. Таким чином, до 11-14 років завершується морфологічне дозрівання органів травлення, а до 15-16 — функціональне.

Вікові особливості обміну речовин у дітей

Вікові особливості травлення у дітей обумовлюють відмінності і в обміні речовин. У зростаючому організмі переважають пластичні процеси, на відміну від старшого віку, в якому встановлюється динамічна рівновага між процесами синтезу і розпаду. Особливостями обміну речовин у дитячому віці є наступні аспекти:

  • велика потреба зростаючого організму в білку (4 г на 1 кг маси тіла до трьох років, 3,8 г — до 5 років і т.д.) в порівнянні з дорослими (1,1 — 1,3 г на кг маси тіла);
  • найкраща всмоктуваність амінокислот;
  • позитивний баланс азоту;
  • високий основний обмін;
  • гідроліз жирів і їх всмоктування починається в шлунку;
  • більш швидке всмоктування ліпідів у кишечнику;
  • відсутність потреби до 1,5 років в рослинних жирах;
  • швидке виснаження жирових депо при збільшенні потреби у вуглеводах або їх недостатньому надходженні з їжею;
  • більша стійкість до гіперглікемії;
  • засвоєння вуглеводів більш швидке і повноцінне;
  • швидке виснаження запасів глікогену в печінці;
  • більший вміст води в організмі (до 80% при народженні, до кінця першого року життя — 60%);
  • велика потреба дитячого організму в мікроелементах (їх недолік швидше призводить до обмінних порушень і наслідків у вигляді затримки росту і розвитку);
  • більша відносна потреба в кальції, фосфорі, залізі;
  • висока чутливість до дефіциту вітамінів у продуктах харчування.
Особливості травлення в процесі старіння

Процес старіння організму супроводжується органічною та функціональною перебудовою органів ШКТ. Швидкість розвитку інволюційних процесів залежить від способу життя людини і його спадковості (в середньому ці процеси починаються після 40-50 років). При цьому знижується синтез ферментів, їх активність, сповільнюється проліферація епітелію травного тракту, погіршується розщеплення і всмоктування поживних речовин. Також порушуються нейрогуморальна регуляція діяльності органів ШКТ. Спостерігається зниження секреції слини, смакової чутливості, ефективності жування (внаслідок патології зубів), погіршення перистальтики, переважання гнильних процесів в просвіті кишечника. Внаслідок атрофічних змін в підшлунковій залозі страждає її секреторна функція. Порушується скорочувальна діяльність жовчного міхура, збільшується кількість холестерину і зменшується кількість фосфоліпідів і жовчних кислот в жовчі. Крім того, погіршується кровопостачання всього травного тракту.

Таким чином, основними віковими особливостями травлення є переважання процесів асиміляції в дитячому віці, процесів дисиміляції — в літньому, і їх рівновага в зрілому віці.

Фото: Depositphotos

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВАЖКІСТЬ У ШЛУНКУ: ПРИЧИНИ

ПРОДУКТИ, ЩО ПОРУШУЮТЬ ТРАВЛЕННЯ

ЩО МОЖНА ЇСТИ ПІСЛЯ ОТРУЄННЯ