Вікові особливості травлення у дітей обумовлені анатомо-функціональної незрілістю органів ШКТ, у осіб похилого віку – інволюційними змінами.
Вікові особливості травлення у дітей
Чим молодша дитина, тим більш виражені особливості її травлення, такі як менші обсяги і розміри всіх відділів ШКТ, ніжність слизових оболонок, менш виражена інтенсивність процесів травлення в ротовій порожнині, рясне кровопостачання слизових оболонок ШКТ, менша активність ферментів, недостатня еластичність і розвиток м’язового шару травного тракту, менша кількість бактерій в кишечнику і т.д. Однією з вікових особливостей травлення у новонароджених є менше виділення слинними залозами слини, яка практично не містить муцина (на відміну від слини дорослих) і зовсім не містить мальтази. У ній виявляється лише один з ферментів – птіалін. Слиновиділення поступово посилюється з початком прорізування зубів. Це пов’язано з тим, що з’являється можливість споживання твердої і сухої їжі, яка вимагає виділення більшої кількості слини. До кінця першого року життя кількість слини становить лише 1/6 об’єму такої у дорослих. Ротова порожнина у новонароджених менша в розмірах, піднебіння більш плоске, з поперечними складками, а язик широкий і пропорційно великий, однак і смакових рецепторів також більше, ніж у дорослих. Стравохід у дітей раннього віку має воронкоподібну форму і довжину всього 10-12 см, а також розташовується топографічно вище по відношенню до шийних хребців (на 1-2 хребця). Перистальтика стравоходу і залози у новонароджених ще не сформовані, тому годування можливе лише рідкою їжею (молоком, водою, соками та ін.). Часті зригування у немовлят обумовлені не щільним охопленням стравоходу ніжками діафрагми, слабкістю кардіального сфінктера, а також переважно горизонтальним положенням дитини. Шлунок в цьому віці розташований горизонтально і тільки до 7-10 років він займає положення, як у дорослих. Обсяг шлунка при народженні становить близько 8-10 мл, а до кінця першого року – близько 300 мл. Інтенсивність секреції шлункового соку (а саме соляної кислоти) на першому році життя значно нижче такої у дорослих, рН становить 3-4. Перистальтика шлунка понижена у зв’язку з недорозвиненням м’язового шару. Віковими особливостями травлення дітей молодшого віку також є низька ферментативна активність ферментів підшлункової залози, печінки, жовчних кислот та ін. Відносно велика довжина кишечника. З ростом дитини і дозріванням нервової системи починають формуватися умовні харчові рефлекси. Таким чином, до 11-14 років завершується морфологічне дозрівання органів травлення, а до 15-16 – функціональне.
Вікові особливості обміну речовин у дітей
Вікові особливості травлення у дітей обумовлюють відмінності і в обміні речовин. У зростаючому організмі переважають пластичні процеси, на відміну від старшого віку, в якому встановлюється динамічна рівновага між процесами синтезу і розпаду. Особливостями обміну речовин у дитячому віці є наступні аспекти:
- велика потреба зростаючого організму в білку (4 г на 1 кг маси тіла до трьох років, 3,8 г – до 5 років і т.д.) в порівнянні з дорослими (1,1 – 1,3 г на кг маси тіла);
- найкраща всмоктуваність амінокислот;
- позитивний баланс азоту;
- високий основний обмін;
- гідроліз жирів і їх всмоктування починається в шлунку;
- більш швидке всмоктування ліпідів у кишечнику;
- відсутність потреби до 1,5 років в рослинних жирах;
- швидке виснаження жирових депо при збільшенні потреби у вуглеводах або їх недостатньому надходженні з їжею;
- більша стійкість до гіперглікемії;
- засвоєння вуглеводів більш швидке і повноцінне;
- швидке виснаження запасів глікогену в печінці;
- більший вміст води в організмі (до 80% при народженні, до кінця першого року життя – 60%);
- велика потреба дитячого організму в мікроелементах (їх недолік швидше призводить до обмінних порушень і наслідків у вигляді затримки росту і розвитку);
- більша відносна потреба в кальції, фосфорі, залізі;
- висока чутливість до дефіциту вітамінів у продуктах харчування.
Особливості травлення в процесі старіння
Процес старіння організму супроводжується органічною та функціональною перебудовою органів ШКТ. Швидкість розвитку інволюційних процесів залежить від способу життя людини і його спадковості (в середньому ці процеси починаються після 40-50 років). При цьому знижується синтез ферментів, їх активність, сповільнюється проліферація епітелію травного тракту, погіршується розщеплення і всмоктування поживних речовин. Також порушуються нейрогуморальна регуляція діяльності органів ШКТ. Спостерігається зниження секреції слини, смакової чутливості, ефективності жування (внаслідок патології зубів), погіршення перистальтики, переважання гнильних процесів в просвіті кишечника. Внаслідок атрофічних змін в підшлунковій залозі страждає її секреторна функція. Порушується скорочувальна діяльність жовчного міхура, збільшується кількість холестерину і зменшується кількість фосфоліпідів і жовчних кислот в жовчі. Крім того, погіршується кровопостачання всього травного тракту.
Таким чином, основними віковими особливостями травлення є переважання процесів асиміляції в дитячому віці, процесів дисиміляції – в літньому, і їх рівновага в зрілому віці.
Фото: Depositphotos
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВАЖКІСТЬ У ШЛУНКУ: ПРИЧИНИ
ПРОДУКТИ, ЩО ПОРУШУЮТЬ ТРАВЛЕННЯ
