Холецистит

Якщо холецистит супроводжується жовчнокам’яною хворобою, то існує ризик розвитку перитоніту. Обов’язково зверніться до лікаря!

ХолециститХолецистит — це запальний процес у жовчному міхурі, який нерідко супроводжується утворенням жовчних каменів. Це одне з найпоширеніших захворювань біліарної (включає в себе жовчний міхур і протоки) системи. У розвинених країнах холециститом страждає від 10 до 20% населення. Гастроентеролог Юрій Кійченко відзначає, що майже кожен другий його пацієнт має ту чи іншу форму холециститу. — Гостра форма захворювання розвивається через жовчнокам’яну хворобу і неправильне харчування, — зазначає лікар.

Причини холециститу

Частою причиною запального процесу в жовчному міхурі є інфекції. Кишкова паличка, стафілококи і стрептококи, а також деякі найпростіші проникають по жовчовивідних протоках з кишечника в жовчний міхур, де і створюється умова для розвитку запалення.

Виділяють гострий і хронічний холецистит. Для гострого холециститу характерна наявність симптомів, тісно пов’язаних із запаленням жовчного міхура. Хворого турбують болі в правому підребер’ї, що віддають у спину, нудота, блювота, здуття живота і порушення стільця. Також інфекційно-токсичний процес призводить до підвищення температури тіла, головних болів, слабкості та інтенсивному потовиділення.

Хронічна форма холециститу може протікати місяці й роки. Час від часу при хронічному холециститі виникають загострення, які розвиваються переважно через погане харчування: вживання дуже жирної і гострої їжі, копченостей та алкоголю. Хронічний холецистит може безкам’яним і калькульозним, для якого характерне утворення жовчних каменів.

Чим небезпечний холецистит

У переважній більшості випадків зустрічається калькульозний хронічний холецистит. Спочатку закупорювання камінням призводить до застою жовчі, що в свою чергу дратує стінки міхура. Потім підвищується тиск усередині жовчного міхура, внаслідок чого здавлюються судини його оболонки, що може привести до омертвіння тканини. Мікроорганізми, які знаходяться в жовчному міхурі можуть розщеплювати жовчні солі з утворенням отруйних кислот і ферментів, які також подразнюють слизові оболонки.

Якщо захворювання не лікувати, то патологічний процес з часом прогресує, розвивається флегмонозний холецистит, при якому гній потрапляє в усі верстви жовчного міхура. Далі запальна рідина витікає за межі міхура, чим викликає розвиток перитоніту — важкого ускладнення, що може закінчитися смертельним результатом. Тому при сильних болях у правому підребер’ї, які супроводжуються нудотою і блювотою, потрібно негайно викликати швидку допомогу. У цьому випадку не можна приймати знеболюючі препарати, в іншому випадку лікарю буде складно поставити діагноз при мануальному обстеженні. До приїзду швидкої допомоги краще накласти на область жовчного міхура лід, обгорнутий в рушник і випити спазмолітичні препарати.

Лікування та профілактика

При гострому холециститі необхідна термінова госпіталізація хворого в хірургічне відділення. Спочатку призначається консервативне лікування: повний спокій і парентеральне харчування (внутрішньовенне введення поживних сумішей). При високій температурі (особливо у хворих на діабет і літніх людей) показано застосування антибіотиків. У разі позитивної динаміки консервативне лікування триває. Якщо ж поліпшень не спостерігається, то можливо оперативне втручання. Абсолютним показанням на операцію може послужити підозра на гангрену, перфорацію, флегмону жовчного міхура і перитоніт.

Профілактика хронічного холециститу зводиться до наступних заходів:

  • дробове (4-5 разове) харчування — обов’язкова умова. При цьому калорійність підбирається з урахуванням ваги людини і його рухової активності. Обмежте споживання жирної їжі та спиртних напоїв, особливо в нічний час;
  • дотримуйтеся водного балансу. У добу необхідно приймати 1.5, -2 літра рідини;
  • регулярне спорожнення кишечника. Це попереджає дискінезію жовчних шляхів, і сприяє швидкому виведенню холестерину;
  • у разі надмірної маси тіла відмінною профілактикою стане її зниження. Зменшіть добову кількість калорій і робіть на тиждень 1-2 розвантажувальних дні;
  • рухова активність. Ходьба і помірне заняття спортом сприяють нормальному пасажу жовчі в протоках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ХОЛЕЦИСТИТ: ВІД КОЛІКИ ДО СКАЛЬПЕЛЯ

ЖОВЧНИЙ МІХУР І ЙОГО ПРОБЛЕМИ