Людина – цілісна система – така основна концепція нетрадиційної медицини, іменована «холістичною».
«Традиційна медицина намагається лікувати не причину хвороби, а симптоми, якими та проявляється. Більшість лікарів, що спеціалізуються в якій-небудь вузькій сфері, зосереджують свої зусилля на конкретній проблемі, забуваючи, що організм – єдине ціле і потрібно лікувати не наслідок, а першопричину хвороби. Коли вона буде виявлена і вилікувана – симптоми підуть, і всі системи організму будуть здорові. Так прагне діяти холістична медицина, пропонуючи при цьому найширший спектр методів і способів пошуку та усунення тієї самої першопричини », – так лікар-гомеопат Василь Романченко коротко характеризує суть холістичного підходу в медицині, який налічує не одну тисячу років.
Історія та суть холістичної медицини
З точки зору холізму (слово грецького походження, що означає «цілісність») світ і все живе, що його населяє – це єдине ціле, причому, холізм синтезує в собі як матеріальний, так і ідеалістичний початок. Тобто, здоров’я людини інтегрується з взаємодії таких факторів як: спадковість, анатомічні особливості, фізіологічні та біохімічні нюанси, нервова система, а також соціальне середовище, зовнішні позитивні і негативні механізми впливу.
Таким чином, основоположний фундаментальний принцип холізму – цілісність, а основа холістичного підходу – збільшення потенціалу здоров’я у людини. Адепти холістичного підходу вважають це найбільш ефективним методом зцілення.
Ще Геракліт в V столітті до н.е. сформулював: “З одного – все, з усього – одне”. Так, до XVII століття холізм був основною філософською концепцією, а холістичний підхід у медицині єдино вірним. І тільки з розвитком офіційної медичної науки холістична медицина з усіма її напрямками пішла в тінь.
Однак через 2-3 століття, коли з’ясувалося, що традиційна медицина може справлятися далеко не з усіма проблемами, інтерес до холістичному підходу відновився. Причому, ця тенденція отримала розвиток повсюдно, від Тибету та країн Далекого Сходу до держав Північної, Південної Америки та Європи.
Основні напрямки холістичної медицини
Кожне з них має історію, що налічує не одну тисячу років. У різних країнах і в різні часи всі ці методики вважалися класичними, але в наші часи їх об’єднують в поняття «альтернативна медицина».
Акупунктура впливає на органи і системи організму через акупунктурні точки за допомогою спеціальних голок. Методу не менше 5 тисяч років. Широко застосовується не тільки на своїй батьківщині в Китаї, але і поширився в усьому світі.
Аюрведа– методика родом з Індії, що розділяє людей на три основних типи: вата, пітта і капха. Кожен тип, на думку методики, при лікуванні потребує певний підхід і тому пацієнтові, який відноситься до того чи іншого типу, призначається певна дієта і ліки.
Фітотерапія лікує травами. Настої, відвари, екстракти, мазі, таблетки та інші препарати лікують, підтримують життєстійкість організму, активізують його захисні функції. Один з найдавніших методів, що відноситься до шумерської цивілізації.
Ароматерапія використовується людством з доісторичних часів повсюдно – батьківщини у цього напряму як такої немає. Суть методу полягає в тому, що з різних рослин витягують ефірні масла і фітонциди. Отриманий екстракт або вдихають (інгаляції), або втирають в шкіру.
Гомеопатія викликає ознаки, симптоми тієї чи іншої хвороби. До методу дуже спірне ставлення: в одних країнах гомеопатичні препарати включені в офіційну фармакопею, в інших категорично заборонено навіть згадувати про нього навіть на інформаційному рівні.
Остеопатія і хіропрактика – методики, що сприяють відновленню рухливості хребта і суглобів і розслабленню оточуючих їх тканин. Спосіб впливу – ручний; завдання – звільнити структури системи від функціональних блоків і відновити циркуляцію рідин для створення оптимального рухового стану людини.
Рефлексотерапія «працює» зі стопою людини, впливаючи на нервові закінчення з метою вилікувати той чи інший орган, пов’язаний з певною точкою.
Гірудотерапія лікує п’явками, вірніше, її слиною, у складі якої міститься понад сто біоактивних препаратів. Цьому методу не одна тисяча років, а п’явки здатні вилікувати не один десяток хвороб, крім цього гірудотерапія широко застосовується і в косметичних цілях.
Таласотерапія – лікування морською водою, морськими продуктами, морським кліматом – загалом, лікування морем. У 1867 році ця нетрадиційна методика стала одним з офіційних розділів клінічної медицини і широко використовується скрізь, де є море.
І таких методик, багато з яких на сьогоднішній день навіть отримали статус офіційних, десятки, якщо не сотні: це і різноманітні гімнастики, і лікувальні масажі, і спеціальне дихання, і лікування квітковими есенціями, і лікування каменями, металом і таке інше.
Попередження
Звертаючись до методів нетрадиційної медицини, шукайте перевірені клініки і чесних фахівців, перевіряйте ліцензію і не соромтеся розпитати про реальні випадки зцілення від хвороб.
