Мій чоловік щоранку ставить два будильники: перший — щоб відкласти і ще трохи поспати, а другий — той, під який він уже точно встає. Йому приносить задоволення усвідомлення, що попереду ще десять хвилин сну, і він каже, що це допомагає йому легше піднятися з ліжка, коли настає «справжня» шоста ранку. Я ж ніколи не розуміла сенсу в цьому — хіба кілька додаткових хвилин сну приносять користь?
Виявляється, такий підхід з двома будильниками має схвалення експертів зі сну, якщо все зроблено правильно. За словами фахівчині зі сну докторки Джейд Ву, це не про те, щоб довше поспати, а про більш м’який перехід до пробудження.
“Процес прокидання, як і процес засинання, — це не вимикач. Це поступовий процес, який вимагає часу,” — пояснює докторка Ву.
Як каже докторка Ву, прокидання — це плавний перехід, а не миттєвий стрибок зі сну. В цей час:
Перед остаточним пробудженням ми вже частково свідомі, але все ще сонні й мляві — це називається інерція сну. Саме через неї ми прокидаємося в стані, коли «ні спати, ні вставати не хочеться».
Перший будильник дає змогу легше ввійти у фазу свідомості, при цьому ви знаєте, що маєте ще трохи часу полежати й «дозріти» до пробудження. А другий сигнал спрацьовує, коли ви вже менш інертні й більш готові до початку дня.
Проте, якщо для вас добре працює лише один будильник — цього цілком достатньо. Головне, щоби після сигналу був невеликий «буферний» період перед тим, як почати щось важливе.
«Я не радила б більше двох, бо це вже розриває останню частину сну на дрібні фрагменти, — каже Ву. — У такому випадку краще мати одну, але якісну фазу легкого сну до ранку».
Лікар Вільям Лу радить не розтягувати час між будильниками: не більше 15 хвилин. Якщо другий будильник задовго після першого — є ризик знову заснути глибоко, і тоді прокидатися буде ще важче.
Щоб не переплутати перший і другий сигнал, краще використовувати два різні пристрої. Наприклад, перший — на телефоні поруч, а другий — на годиннику або на іншому телефоні, розміщеному подалі, щоб довелося встати. Це додатковий поштовх до того, щоби реально прокинутися.
“Перший будильник — це легкий поштовх почати підйом, другий — фінальний сигнал: час вставати,” — додає Ву.
Метод двох будильників не шкодить, якщо використовувати його з розумом. Він не додає сну, але може полегшити пробудження й допомогти уникнути різкого виходу зі сну. А для тих, хто важко прокидається з першого разу — це може бути справжнім порятунком.
Для українських реалій, де багато людей прокидаються рано через роботу, дітей чи навчання, цей метод може стати корисною звичкою — без додаткових зусиль чи гаджетів. Головне — дотримуватись поміркованості та слухати своє тіло.