Згідно зі статистикою ВООЗ, друге місце серед найпоширеніших хвороб залоз внутрішньої секреції займають патології щитоподібної залози. Причому найпоширенішим захворюванням органу є ендемічний зоб. Особлива роль при даному стані відводиться препаратам на рослинній основі, які коригують роботу щитоподібної залози. Серед них є і Альба для щитовидки – екстракт кореня перстачу білого, багатого на мікроелементи і біологічно активні речовини, які сприяють покращенню роботи щитоподібної залози.
Ендемічний зоб – захворювання, що розвивається на тлі дефіциту йоду і супроводжується збільшенням
щитоподібної залози. Він буває наступних видів:
● еутиреоїдного, при якому навіть при збільшених розмірах щитоподібної залози рівень гормонів
тримається в межах норми;
● гіпотиреоїдного, що супроводжується гіпофункцією щитоподібної залози;
● гіпертиреоїдних, що супроводжується гіперфункцією щитоподібної залози.
За формою прояву він може бути вузловими (з утворення вузлів щільної тканини), дифузним (з рівномірним збільшенням щитоподібної залози), змішаним (з рівномірним збільшенням щитоподібної залози і окремими вузлами). Залежно від локалізації виділяють односторонній і двосторонній зоб.
Клінічна картина захворювання залежить від функціональних особливостей щитоподібної залози. На
ранній стадії воно найчастіше проявляється у вигляді:
● слабкості,
● головних болів,
● низької фізичної витривалості,
● дискомфорту в області серця.
При прогресуванні хвороби до цих симптомів додаються напади задухи, сухий кашель, важке дихання і ковтання, здавлююче відчуття в районі шиї.
Основною причиною розвитку захворювання є нестача йоду в організмі. До причин, які можуть викликати його, відносяться:
● незбалансоване харчування;
● недостатня кількість в раціоні йодовмісних продуктів (риба, м’ясо, морська капуста, креветки,
молочні продукти, гречана крупа);
● прийом медикаментів, які блокують засвоєння йоду організмом;
● недостатній вміст йоду у воді.
Захворювання діагностують за допомогою лабораторних та інструментальних методів. В першу чергу проводиться перевірка рівня гормонів ТТГ, Т3 і Т4. Підтвердженням діагнозу може стати порушення балансу цих тиреоїдних гормонів.
Основним інструментальним методом діагностики є УЗД, за допомогою якого визначають форму зоба (вузловий, дифузний, змішаний). Для визначення еластичності і щільності вузлів призначають соноеластографію, яка дозволяє визначити природу новоутворення (злоякісне, доброякісне). З цією ж метою проводять біопсію щитоподібної залози.
На ранніх етапах ендемічного зобу до основних методів лікування відносяться дієтотерапія і курс препаратів йоду. Такий підхід, як правило, дозволяє стабілізувати розміри і запобігти подальшому збільшенню і порушенню функції щитоподібної залози. При суттєвому збільшенні щитовидки і для досягнення швидшого і кращого ефекту лікар може призначити препарат екстракту кореню перстачу білого. Властивості цієї рослини при захворюваннях щитоподібної залози широко відомі в народній медицині. А з моменту появи сучасних препаратів з чітко визначеним дозуванням і вмістом активних компонентів – екстракт коріння перстачу білого набув популярності і серед лікарів. Наприклад, дієтична добавка Альба містить 300 мг екстракту кореня білого перстачу в капсулі і згідно досліджень допомагає
скорегувати роботу щитоподібної залози при курсовому прийомі 3-6 місяців. Якщо захворювання супроводжується гіпотиреозом, додатково призначається замісна гормональна терапія.
Для лікування запущеної стадії проводиться хірургічна операція з подальшою замісною гормональною
терапією.
З метою профілактики ендемічного зоба необхідно включати в раціон:
● морську рибу і капусту;
● морепродукти;
● кисломолочні продукти і напої;
● горіхи;
● насіння;
● сухофрукти;
● свіжі овочі і фрукти;
● ягоди;
● свіжовичавлені соки з овочів, ягід, фруктів, дикоростучих рослин;
● відвари глоду, шипшини, кореня кульбаби;
● джерельну і мінеральну воду;
● мед і продукти бджільництва.
Особлива роль в профілактиці ендемічного зоба відводиться йодованій солі, яка додається в їжу вже після приготування.
*На правах реклами