Центр Громадського Здоров’я Міністерства Охорони Здоров’я України (ЦГЗ МОЗ) підбив підсумки сезону епідемії грипу та ГРВІ.
Характерно, але показники ЦГЗ МОЗ щодо грипу та ГРВІ в десятки разів більше за відому всім і щоденну статистику коронавірусну інфекцію.
Так, згідно зі статистичним звітом ЦГЗ МОЗ за 33 тижні епідемії ГРВІ та різних видів грипу (з 30 вересня 2019 року до 20 травня 2020 року) діагнози “Грип” і “ГРВІ” в Україні поставлені 4 мільйонам 900 тисячам тих, хто звернувся до лікаря (це 12,9% населення країни).
З них 343 тисяч осіб (7%) такі діагнози за сезон ставилися двічі і більше.
Кількість тих, хто перехворів на ГРВІ та грип без звернень до лікаря, заведено оцінювати у 20% від тих, хто звернувся – можливо, це ще близько 1 мільйона осіб.
Якщо розділити показники потижнево, ми побачимо, що в середньому в Україні кожен тиждень епідемії реєструвалося 150 тисяч діагнозів ГРВІ та грип (в реальності в окремі тижні було понад 250 тисяч нових хворих) або 21,5 тисяч нових хворих у середньому в день.
Тим часом коронавірусна інфекція SARS-CoV-2 у травні-липні 2020 року підтверджується щотижня лише у 3,5-6,3 тисяч наших співгромадян.
Навіть якщо взяти верхнє значення захворюваності на коронавірус – 6300 нових діагнозів СOVID-19 на тиждень (900 в середньому на день) – очевидно, що захворюваність на ГРВІ та грип перевищувала в останній сезон це число у 25 разів.
А якщо врахувати середньотижневе значення захворюваності на СOVID-19 (плюс 3 тисячі хворих щотижня) і порівняти цей показник із вищезазначеною середньотижневою захворюваністю на ГРВІ та грип в епідсезон (плюс 150 тисяч хворих на тиждень) – то різниця буде ще значнішою: у 50 разів.
Зауважимо, що показники щодо ГРВІ та грипу в останній сезон іще невеликі – наприклад, вони на 7% менші, ніж у попередньому епідемічному сезоні 2018-19 років. Як відзвітував ЦГЗ МОЗ, в цьому сезоні “епідемічний процес щодо грипу та ГРВІ характеризувався середньою інтенсивністю”.
Тобто багато років, включаючи торішню зиму і весну, захворюваність на грип та ГРВІ була ще вищою.
Що ж стосується значної різниці у статистиці смертності – 71 померлий від грипу за 33 тижні епідемії (плюс 1 померлий уже зараз, після епідемії) проти 1500 померлих від СOVID-19 за 20 тижнів (до 20 липня), тут найважливішу роль відіграє відмінність схем реєстрацій смерті в Україні та багатьох інших країнах:
Про те, якою була б статистика, якби і в Україні (і більшості країн світу) смерті від ускладнень грипу та ГРВІ реєструвалися як смерті від цих вірусних інфекцій, а не переважно від проблем із серцем на тлі вірусної інфекції – ми побачимо на прикладі США .
Адже в Америці причиною смерті на тлі грипу у статистиці завжди називають тільки грип (щоправда, на жаль, на інші важкі ГРВІ це правило не поширюється і в США).
Отже, за останні 5 років смертність від грипу в США становила 22-61 тисячу осіб на рік. Зробимо поправку на те, що в США у 8 разів більше населення, ніж в Україні, і перерахуємо смертність на 100 тисяч осіб. Отримаємо 7-19 померлих від грипу щороку на кожні 100 тисяч американців.
В Україні цей самий рівень кількості померлих дав би 3-8 тисяч українців, які померли від грипу щороку. І це ми не враховували різницю рівня медицини і фармацевтики: тобто порахували, що у нас від ускладнень на тлі грипу помирає той самий відсоток інфікованих грипом, що і в США.
А що ж СOVID-19? Від нього, нагадаємо, в Україні померло 1500 осіб за 20 тижнів – тобто орієнтовно помре, як би це жорстко не звучало, 4-6 тисяч осіб за рік.
Але це стільки ж або менше, скільки, за нашими розрахунками, в Україні орієнтовно вмирає від ускладнень самого лише грипу.
Як бачимо, самий лише грип при “американському” способі вказівки причини смертності імовірно дав би не меншу, а, ймовірно, помітно більшу кількість смертей в Україні, ніж СOVID-19.
Безумовно, смертність, порахована від кількості хворих, у грипу буде помітно нижчою, ніж у СOVID-19 – що й казати, інфекція SARS-CoV-2 “сильніша” і поки “незнайоміша” організму, ніж віруси грипу. Але загальна кількість померлих від грипу в Україні буде, швидше за все, вищою.
А якщо до грипу додати ще і смертність від ускладнень на тлі інших ГРВІ …
І, нарешті, найбільш несприятливий варіант – це “букет” у вигляді SARS-CoV-2 та “долученої” інфекції – грипу або іншої гострої респіраторної вірусної інфекції. Статистики щодо таких випадків немає, проте з урахуванням показників захворюваності ймовірність такого вбивчого “коктейля” у низки хворих випускати з уваги не можна.
І це виводить профілактику і раннє лікування грипу та ГРВІ в умовах пандемії СOVID-19 на рівень життєво важливої необхідності.
Очевидно, що якщо пандемія коронавірусу викликала дуже серйозні профілактичні заходи – то віруси грипу і ГРВІ, що, імовірно, приводять на кладовища та в реанімації не меншу кількість людей, повинні теж викликати не меншу активність населення.
Оптимальний шлях у цьому випадку – постійно і щоденно профілактично застосовувати противірусні засоби. Зважаючи на тривалість прийому, бажано вибирати препарати, що не мають побічних ефектів. Серед наявних на фармринку України лікарі найчастіше призначають “Флавовір” – препарат з дієвою речовиною, отриманою з рослинних флавоноїдів. За практичної відсутності протипоказань він, як зазначено в інструкції, має пряму противірусну дію на широкий спектр вірусів грипу та ГРВІ.
Особливо важливо давати такі засоби дітям – адже 63% недужих на ГРВІ та грип (понад 3 мільйонів хворих в Україні в епідсезон 2019-2020 років) – це діти і підлітки до 16 років. Летальні випадки від ГРВІ та грипу щороку фіксуються і серед цієї вікової групи.
Щоденне профілактичне отримання організмом рослинних противірусних засобів на початковій (зокрема безсимптомній) стадії інфікування вірусами грипу та ГРВІ дозволяє швидко знизити вірусне навантаження – точніше, не дати йому досягти максимуму, за якого хвороба переходить у стадію важких ускладнень.
Джерело: Обозреватель