Імунотерапія у лікуванні онкозахворювань: які методи існують

Кожен випадок онкологічного захворювання має свої особливості та вимагає індивідуального курсу лікування. Не завжди єдиним виходом є хіміотерапія: деяким пацієнтам призначають імунотерапію. 

І якщо приблизну вартість курсу «хімії» можна розрахувати – для цього є сайт Хемотека Центру Персоналізованої Фармації, то ціна лікування імунопрепаратами визначається для кожного конкретного пацієнта окремо. Детальніше про їхнє застосування при лікуванні онкологічних патологій ми розповімо далі.

Як імунна система реагує на захворювання

Імунна система – це сукупність органів, спеціальних клітин і речовин, що допомагають захистити людину від інфекцій та певних захворювань. Будь-яка нова «речовина», котру імунна система не розпізнає, змушує імунітет атакувати її.

Імунотерапія – лікування, що використовує частини імунної системи людини для боротьби з раком шляхом:

• Стимулювання або посилення природного захисту імунної системи, аби вона шукала та атакувала ракові клітини
• Створення у лабораторії схожих на компоненти імунної системи речовин та їхнє використання для відновлення або поліпшення роботи імунної системи

Імунотерапію призначають у разі таких онкозахворювань: меланома, плоскоклітинний рак голови та шиї, рак легенів, нирок, шлунка тощо.

Але можливості імунної системи самостійно боротися з раком обмежені:

• Система іноді не розрізняє уражені клітини, адже останні майже не відрізняються від здорових
• Реакція недостатньо сильна, аби знищити онкологію
• Речовини з ракових клітин заважають імунітету виявляти й атакувати їх

Аби подолати це, науковці знайшли способи допомогти імунній системі розпізнавати уражені клітини.

Різновиди імунотерапії

На поверхні T-лімфоцитів (клітин імунної системи) є особливі білки – контрольні точки. Для імунітету це як гальма для автівки. Пухлинні клітини «тиснуть на гальма», аби імунітет не працював. А імунотерапевтичні препарати можуть ці гальма відключати – T-лімфоцит «заводиться» й атакує ракову клітину.

В умовах лабораторії власні Т-лімфоцити пацієнта можна «навчити» розпізнавати пухлинні клітини. Для цього речовини виділяють з крові пацієнта, а після «навчання» повертають до організму. Такий різновид імунотерапії називають CAR-T, або Т-клітинна терапія.

Крім того, онкологи використовують наступні види імунотерапії:

• Моноклональні антитіла – штучні аналоги імунної системи.
• Інгібітори контрольних точок. Контрольні точки – речовини, які пригнічують роботу імунітету. Пухлинні клітини використовують контрольні точки для «маскування». Інгібітори знімають цей блок.
• Протиракові вакцини. Пацієнту вводять речовини, котрі виробляють пухлинні клітини, аби стимулювати імунну відповідь.
• Модулятори роботи імунітету – інтерферони, інтерлейкіни, фактори росту. Вони покращують роботу імунітету в цілому.

Побічні ефекти від лікування

Часом імунотерапія активує імунні клітини надмірно, чим провокує появу таких побічних ефектів:

• Виразки на слизовій оболонці порожнини рота і глотки
• Шкірні реакції: набряк, сухість, почервоніння, тріщини на кінчиках пальців
• Симптоми, подібні до грипу
• Нудота та блювання
• Мігрень, запаморочення, біль у м’язах
• Задишка
• Накопичення рідини в організмі та відповідне збільшення ваги
• Розлади шлунку

В усіх препаратів, що стимулюють імунітет, побічні ефекти різняться. Краще заздалегідь проконсультуватися з лікарем, щоб бути готовим до реакції організму на курс лікування та знати, як знімати симптоми.

*На правах реклами