Згідно з останніми дослідженнями, люди, які працюють позмінно, мають вищий ризик серцевого нападу або інсульту. Вчені встановили, що робочі години, які не відповідають природному біологічному ритму людини, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Причому чим довше людина працює за таким графіком, тим вищим стає ризик проблем із серцем.
Авторка дослідження, доктор Сара Гамбоа Мадейра з Лісабонського університету (Португалія), зазначила: «Наше дослідження показало, що кожна година розладу між робочим графіком та біологічним годинником людини збільшує ризик серцево-судинних захворювань».
Сьогодні щонайменше один із п’яти працівників в Україні та світі працює позмінно. Накопичені наукові докази свідчать, що така форма зайнятості безпосередньо пов’язана з ризиками для здоров’я серця. Серед основних причин називають порушення сну та нездорові харчові звички, які часто супроводжують нічні зміни.
Дослідження зосередилося на явищі циркадного розладу, також відомого як «соціальний джетлаг». Це розбіжність між соціальним годинником (часом, коли потрібно працювати) та біологічним годинником людини (часом, коли організм хоче спати чи бути активним). Доктор Мадейра пояснює: «У кожного з нас є внутрішній біологічний годинник. Одні — це так звані “жайворонки”, яким комфортно вставати рано і лягати спати раніше, інші — “сови”, які активні пізніше. Більшість людей знаходяться десь посередині».
Циркадний розлад виникає, коли робота змушує людину, яка, наприклад, зазвичай засинає о 22:00, залишатися активною до півночі. Таке порушення ритму погано впливає на серцево-судинну систему.
У дослідженні взяли участь 301 працівник складів великої роздрібної мережі в Португалії. Усі вони виконували фізичну роботу: сортували товари на складах. Графіки змін були постійними: ранкова (6:00–15:00), вечірня (15:00–00:00) або нічна (21:00–6:00). Учасники заповнили анкету про вік, стать, освіту, робочий стаж, спосіб життя. У них також виміряли тиск і рівень холестерину.
Анкета дозволила оцінити тривалість сну та визначити хронотип — біологічний ритм людини. На основі отриманих даних учасників поділили на три групи за ступенем соціального джетлагу: до 2 годин, 2–4 години та понад 4 години. Потім дослідники оцінили кардіоризик кожного, враховуючи такі фактори, як куріння, артеріальний тиск та рівень холестерину.
Середній вік учасників становив 33 роки, 56% з них — чоловіки. Більше половини курили, у 49% був підвищений холестерин, а у 10% — підвищений артеріальний тиск. Один із п’яти респондентів мав високий ризик серцево-судинних захворювань.
Близько 40% учасників спали менше шести годин у робочі дні. Середній показник соціального джетлагу — майже дві години. У 59% працівників розбіжність складала до 2 годин, у 33% — 2–4 години, а у 8% — понад 4 години.
З’ясувалося, що щораз вищий соціальний джетлаг суттєво збільшує ймовірність потрапити до групи високого кардіоризику. Ймовірність зростала на 31% з кожною додатковою годиною циркадного розладу, навіть після врахування інших чинників, таких як спосіб життя чи індекс маси тіла.
Доктор Мадейра наголосила: «Ці результати доповнюють докази того, що циркадний розлад частково пояснює зв’язок між позмінною роботою та погіршенням здоров’я. Працівники з нестандартним графіком потребують більш ретельного медичного нагляду».
Дослідники підкреслюють важливість врахування хронотипів під час формування графіків. Можливо, «совам» краще підходять нічні зміни, а «жайворонкам» — ранкові. Цей підхід міг би зменшити негативний вплив змінної роботи на здоров’я.
Результати дослідження були представлені на віртуальному конгресі Європейського товариства кардіології.