Проблеми зі сном можуть шкодити вам значно більше, ніж просто відчуття втоми наступного дня. Нове американське дослідження показало: хронічне безсоння підвищує ризик розвитку деменції.
Згідно з результатами, у людей похилого віку з постійними проблемами зі сном ризик розвитку легких когнітивних порушень або деменції був на 40% вищим, ніж у тих, хто спав нормально. Це еквівалентно прискоренню старіння мозку приблизно на 3,5 роки.
Автор дослідження Дієго Карвалью з клініки Майо (США) пояснив:
«Безсоння впливає не лише на те, як ви почуваєтеся зранку, воно може поступово шкодити і здоров’ю мозку. Ми спостерігали швидше погіршення пам’яті та мислення, а також зміни в мозку, що вказують: хронічне безсоння може бути раннім сигналом майбутніх когнітивних проблем або навіть сприяти їх розвитку».
У дослідженні брали участь 2750 людей віком від 50 років (у середньому — 70). Усі на початку мали здорове мислення та пам’ять. Протягом понад п’яти років учасники проходили регулярні тести та обстеження, а частина — МРТ мозку. 16% повідомили про хронічне безсоння (проблеми зі сном принаймні три ночі на тиждень протягом трьох місяців і більше).
Виявилося, що серед них 14% розвинули когнітивні порушення або деменцію, у той час як серед тих, хто спав нормально, — лише 10%.
Вчені також виявили в людей з безсонням більше ознак пошкодження білої речовини мозку та відкладення амілоїдних бляшок, які асоціюють з хворобою Альцгеймера. Обидва фактори значно прискорюють руйнування когнітивних функцій.
«Наші результати підкреслюють: лікувати хронічне безсоння важливо не лише для якості сну, а й для збереження здоров’я мозку з віком», — зазначив Карвалью.
Інші експерти додають, що поганий сон у середньому та старшому віці безпосередньо пов’язаний з ризиком деменції. Хронічне безсоння може прискорювати цей процес одразу кількома шляхами: підвищуючи рівень амілоїду, руйнуючи судини та білу речовину мозку, а також впливаючи на тиск і рівень цукру.
Найефективнішим методом лікування безсоння лікарі називають когнітивно-поведінкову терапію — вона допомагає близько 70% пацієнтів.
Водночас фахівці наголошують: проблема складніша, ніж просто «вилікувати безсоння — уникнути деменції». Часто розлади сну поєднуються з депресією, тривожністю, хронічним болем чи апное сну — усі ці стани теж шкодять мозку.
Професор Джейсон Елліс з Університету Нортумбрії (Велика Британія) підкреслив: під час сну мозок очищається від токсинів, зокрема від бета-амілоїду, який вважається ключовим фактором розвитку хвороби Альцгеймера. Брак глибокого сну з часом може значно збільшувати ризик когнітивного спаду.
Глибокий сон також регулює роботу ендокринної та імунної систем, які теж пов’язані з ризиком нейродегенеративних хвороб.
Отже, хронічне безсоння — не дрібниця, а серйозний фактор ризику, який потребує уваги та лікування.