Дослідження показує, що люди, які звикли лягати спати пізно, можуть мати вищий ризик розвитку деменції з віком. Вчені з Гронінгенського університету проаналізували дані понад 23 000 дорослих у Нідерландах у віці близько 40 років протягом десяти років і виявили, що так звані «сови» частіше демонструють суттєве зниження когнітивних здібностей порівняно з «жайворонками», хоча це спостерігається не у всіх групах населення.
Зокрема, такий зв’язок виявили лише серед людей з вищою освітою. Учасники з університетською освітою втрачали в середньому 0,8 бала в когнітивних тестах за кожну годину зсуву у бік пізнішого сну. Тобто, чим пізніше хтось зазвичай лягає спати, тим вищий ризик зниження розумових здібностей.
Це може бути пов’язано з так званим «соціальним джетлагом» — станом, коли графік роботи не відповідає біологічним ритмам людини. Люди з вищою освітою частіше працюють з 9 до 18, і не мають змоги адаптувати робочий день до своїх природних циклів сну. Тоді як працівники з менш формальною освітою, наприклад, у сфері будівництва, обслуговування чи нічних змін, можуть мати більш гнучкий графік, який краще відповідає їхньому хронотипу.
Хронотип — це природна схильність організму до певного часу сну і неспання. Він визначається циркадними ритмами — внутрішнім 24-годинним біологічним годинником. Близько 20% дорослих у середньому віці мають схильність до пізнього сну, тоді як лише 7% — це «екстремальні жайворонки».
Авторка дослідження, Ана Венцлер, пояснює: «У дитинстві всі ми — жайворонки. Але в підлітковому віці більшість переходить у фазу “сови”. У двадцяті роки ця тенденція поступово повертається назад. До 40 років більшість людей знову стає ранніми пташками. Але не всі».
Крім того, «сови» частіше скаржилися на погану якість сну. А нестача сну, як показують інші дослідження, може заважати мозку виводити токсини, зокрема білки, пов’язані з розвитком хвороби Альцгеймера.
Також виявили, що куріння пов’язане з приблизно 19% випадків зниження когнітивних функцій, і саме «сови» частіше курять, імовірно через стимулюючий ефект нікотину.
Інше дослідження, опубліковане в журналі Neurology, показало, що люди з нерегулярним сном на 53% частіше хворіють на деменцію. Протягом семи років спостережень захворювання розвинулось у 480 учасників. Найвищий ризик виявили у тих, чий графік сну був найбільш нерегулярним.
Експерти рекомендують дорослим спати від семи до дев’яти годин на добу, а також, за можливості, узгоджувати свій графік із власним хронотипом.