Багато людей докладають чималих зусиль, щоб зберегти здоров’я серцево-судинної системи з віком — зазвичай змінюють раціон або впроваджують регулярну фізичну активність. Але коли йдеться про когнітивне здоров’я, усе виглядає менш очевидним. Іноді може здаватися, що єдині варіанти — це харчові добавки чи «ментальні тренування». Проте науковці все частіше говорять: спосіб життя, який підтримує загальне самопочуття, може бути ефективним способом захистити пам’ять у старшому віці.
Що виявило нове дослідження про добробут і пам’ять
Результати дослідження, опублікованого в журналі Aging & Mental Health, базуються на даних 10 760 чоловіків і жінок у віці 50+ у Великій Британії, які ще не мали діагнозу когнітивного зниження чи деменції. Протягом 16 років — із 2002-го — учасники самостійно звітували про свій рівень загального добробуту та пам’яті дев’ять разів із дворічними інтервалами.
Щоб оцінити пам’ять, респондентам пропонували відтворити 10 слів після короткої паузи. Також вони проходили опитування з дев’яти пунктів, де оцінювали такі твердження, як «Я можу робити те, що хочу» чи «Я відчуваю, що життя сповнене можливостей». Оцінювали сфери задоволення, контролю, автономії та самореалізації.
Дослідники визначили добробут як «багатогранну конструкцію, що включає емоційне здоров’я (наприклад, щастя, впевненість) і ефективне функціонування (наприклад, контроль над життям, відчуття мети)».
Аналіз даних показав: учасники з вищим рівнем психологічного добробуту мали кращі результати тестів на пам’ять. Цей зв’язок зберігався навіть після врахування наявності клінічної депресії. Дослідники також зазначили, що інші фізичні стани, як-от серцево-судинні захворювання, також можуть впливати на пам’ять через вплив на загальні фізичні можливості.
Науковці дійшли висновку: загальний добробут — як фізичний, так і психологічний — може бути дієвим засобом у боротьбі з віковими когнітивними змінами.
«У контексті старіння населення розуміння факторів, що допомагають зберігати здорові когнітивні функції, є критично важливим для покращення здоров’я нації та розробки політики охорони здоров’я», — зазначає Амбер Джон, докторка філософії, викладачка психології в Ліверпульському університеті та стипендіатка фонду Alzheimer’s Research UK.
Вона також додала, що хоча дослідження не встановлює точного причинно-наслідкового зв’язку (чи добробут впливає на пам’ять, чи навпаки), результати вказують: покращення добробуту може стати інструментом для запобігання погіршенню пам’яті.
Автори визнають, що дослідження має певні обмеження: усі дані були самозвітними, а кількість учасників зменшувалась протягом 16 років. Однак загальне спостереження залишається важливим: зниження добробуту може бути раннім сигналом майбутніх проблем із пам’яттю.
«Дослідження показало, що люди віком понад 50 років, які почувалися щасливішими та більш задоволеними життям, з часом зберігали кращу пам’ять», — прокоментувала Емма Тейлор з Alzheimer’s Research UK, який фінансував дослідження.
«Піклування про психічне здоров’я — це важлива складова загального стану здоров’я. І ніколи не пізно зробити кроки до того, щоб підтримувати здоров’я мозку протягом життя», — додала вона.
Група дослідників проаналізувала дані понад 10 тисяч осіб, щоб з’ясувати, чи є зв’язок між добробутом і когнітивним зниженням. І результати показали: вища якість життя пов’язана з кращою пам’яттю.
Хоча потрібні додаткові дослідження, автори вважають: підтримка фізичного здоров’я і позитивного емоційного стану може допомогти зберегти пам’ять у старшому віці.
«Це важливий крок до розуміння взаємозв’язку між добробутом і пам’яттю. Наші результати підкреслюють значення психосоціальних чинників у збереженні здоров’я мозку», — підсумував Джошуа Стотт, співавтор дослідження та професор геронтології та клінічної психології в UCL.