Якщо ви постійно відчуваєте себе втомленим, мерзнете і не в дусі, то у вас можуть бути проблеми з щитовидною залозою, пише шведський лікар Хелена Філіпссон Нюстрем в статті для Expressen. Вона детально розповідає про гіпотиреоз, гіпертиреоз та зоб і називає найпоширеніші симптоми.
Щитовидна залоза-орган у вигляді букви Н, розташований прямо під гортанню. Вона відповідає за обмін речовин в клітинах — ніби педаль газу в організмі, розповідає Хелена Філіпссон Нюстрем (Helena Filipsson Nyström), глава відділення ендокринології університетської лікарні Сальгренська і викладач Гетеборзького університету.
При недостатній або надлишкової функції гормонів щитовидної залози обмін речовин порушується. “Коли в організм надходить занадто багато гормонів, він починає працювати на підвищених оборотах, як би піддає газу. А якщо гормону мало, організм працює на знижених оборотах», — пояснює вона.
І для гіпер -, і для гіпофункції щитовидної залози характерний такий симптом, як втома. А в цілому симптоми можуть відрізнятися у різних пацієнтів-адже все індивідуально.
“Щороку гіперфункція вперше діагностується приблизно у 3 тисяч з 10 мільйонів шведів. А приблизно 10 тисяч приймають ліки, що пригнічують функцію щитовидної залози”, — відповідає Хелена Філіпссон Нюстрем. Що стосується зниження функції гормонів щитовидної залози, то такої статистики окремо по Швеції немає.
“Є дані, згідно з якими гормони щитовидної залози приймають до півмільйона людей. Зазвичай це довічна терапія”.
Ознаки зниження функції гормонів щитовидної залози, тобто гіпотиреозу, ясно дають зрозуміти, що організм працює повільніше.
“Ви мерзнете, набираєте кілька кіло, набрякаєте і розпухаєте, у вас запор і уповільнене серцебиття. Відзначаються і розумові симптоми: стає важче думати. Може виникнути знижений настрій. Майже все сповільнюється”.
Всі ці проблеми досить поширені, так що складно виділити щось типове саме для гіпотиреозу, додає Хелена Філіпссон Нюстрем. “Іноді ці симптоми привертають увагу лише в поєднанні один з одним”.
При гіпертиреозі, тобто гіперфункції гормонів щитовидної залози, яку також називають токсичним зобом, симптоми прямо протилежні.
У вас сильно б’ється серце, ви втрачаєте вагу, весь час хочете їсти, вам жарко і ви легко потієте, постійно нервуєте, тривожитеся і стаєте сентиментальним. Також ви легко впадаєте в лють”, – розповідає Хелена Філіпссон Нюстрем.
Серед інших можливих симптомів-рідкий і прискорений стілець. “Все працює занадто швидко. Серце, кишечник, енергетичний обмін. Навіть мозок прискорюється”.
Щитовидну залозу нормального розміру не можна промацати руками, зазначає Хелена Філіпссон Нюстрем. Але якщо вона збільшується або виробництво гормонів скорочується, може з’явитися зоб. “Це і є збільшена щитовидна залоза. Якщо вона помітно збільшилася в розмірах, її можна побачити неозброєним оком і навіть помацати, особливо коли ви оглядаєте горло, відкинувши голову назад”.
Може виникнути і відчуття комка в горлі. Багато хто відзначає неприємні відчуття, коли одяг тисне на горло, наприклад шарф, комір поло або краватка. При більш виражених симптомах можуть навіть виникнути труднощі з ковтанням або диханням.
Комок в горлі часто з’являється і при підвищеній тривожності або при розладах шлунка або кишечника, додає лікар.
Від порушень функції щитовидної залози жінки страждають в чотири рази частіше за чоловіків. Це стосується як гіпо -, так і гіперфункції.
“Згідно з наявними даними, у 10% жінок хоча б раз у житті виникали порушення в роботі щитовидної залози».
“Точно не відомо. Імовірно, жіночі статеві гормони якимось чином пов’язані з гормонами щитовидної залози, оскільки порушення часто проявляються під час вагітності і при менопаузі”.
“Відразу після вагітності імунологічні тенденції посилюються. І аналогічні зміни, імовірно, відбуваються під час клімаксу. Але захворювання щитовидної залози виникають і з інших причин.
Порушення в роботі щитовидної залози можуть проявитися в будь-якому віці. Діти хворіють рідко, але вже в підлітковому віці такі захворювання вже досить поширені, а дорослі схильні до них ще частіше. Це справжня епідемія”
Іноді у порушень тимчасові причини, і місяців через шість функція щитовидної залози може відновитися. Наприклад, запалення щитовидної залози призводить до зниження функції, яке пізніше проходить.
Буває, що запалення щитовидної залози дає тимчасово підвищений рівень гормонів, після чого слід фаза зниження функції.
Найпоширеніше аутоімунне захворювання, яке супроводжує 75% всіх випадків гіперфункції щитовидної залози — це хвороба Грейвса (Базедова хвороба, або дифузний токсичний зоб).
У щитовидній залозі пацієнта виявляється один або кілька вузлів, через них підвищується виробництво гормонів.
Якщо рівень гормонів тримається в межах норми, але є зоб, важливо перевіряти, чи немає асиметрії або новоутворень. Може знадобитися УЗД-діагностика або біопсія, щоб упевнитися, що в організмі не відбуваються небезпечні процеси.
Захворювання щитовидної залози можуть передаватися у спадок, говорить Хелена Філіпссон Нюстрем.
Найважливіша причина таких захворювань-аутоімунність, тобто вплив імунного захисту організму на власні органи. При цьому часто виявляється порушена саме щитовидна залоза, а схильність до цього передається у спадок.
“Важко назвати конкретні цифри, говорячи про те, наскільки великий ризик для людини, чия мати або тітка страждають від таких захворювань, — говорить Хелена Філіпссон Нюстрем. – Але краще бути в курсі, чи є такі хвороби у вас в роду, тому що тоді ви в групі ризику. І я якщо я зауважу, що щось не так, вам доведеться регулярно проходити обстеження”.
Однак вона підкреслює, що, якщо ви відчуваєте себе добре, через одну тільки спадковості бігти до лікаря не потрібно.
Коли аналіз на гормони щитовидної залози показує гіпо – або гіперфункцію, зазвичай призначають ліки. При зниженні функції прописують гормони щитовидної залози, а при підвищенні — препарати, що стримують виробництво гормонів.
Гіпофункцію зазвичай лікує лікар загальної практики. Якщо рівень гормонів незначно виходить за межі норми, пропонується почекати, чи не нормалізується він сам по собі. Буває, що при повторному аналізі через кілька тижнів вже все в порядку. Але якщо відхилення значні, слід вжити заходів.
Гіперфункція вимагає звернення до фахівця. Часто призначається ліки, яке треба приймати рік або два, після чого все приходить в норму. Але в ряді випадків доводиться видаляти щитовидну залозу або потрібна терапія радіоактивним йодом. Таке лікування призначають тільки фахівці.
Сьогодні лікування часто починається до того, як хвороба встигає перейти в небезпечну стадію. Але раніше, коли методів лікування токсичного зобу ще не було, він міг привести до смерті.
«Це як якщо б ваш організм постійно БІГ марафон. Якщо це триває довго, виникає ризик порушення роботи органів-це називається тиреотоксичний криз. Це дуже важкий стан з високим ризиком летальності”.
Навіть сьогодні при гіперфункції щитовидної залози зустрічаються небезпечні ускладнення, наприклад, фібриляція шлуночків серця.
Жити з недіагностованою гіпофункцією щитовидної залози теж небезпечно. “Якщо зниження функції триває роками, воно може вилитися в стан, коли гормонів на підтримку метаболічних процесів організму вже не вистачає. Це мікседематозна кома. Від неї теж можна померти”.