У житті бувають різні ситуації, і не завжди, на жаль, є можливість доглядати за літніми родичами. Догляд за старшими членами сім’ї, особливо якщо їх здоров’я давно залишає бажати кращого, вимагає дуже багато часу, душевних сил, терпіння, і головне — спеціальних знань, а іноді — і обладнання. Нерідко така ситуація стає випробуванням на міцність для всіх домашніх. В такому випадку пансіонат для літніх стає єдиним розумним виходом. У нашій країні працюють як приватні, так і державні будинки для літніх людей. І у тих, і у інших є свої переваги і недоліки. Про них ми і поговоримо докладно в даній статті.
Ідея пансіонату для літніх не нова – будинки, де молоді і здорові доглядали за літніми і хворими, існували ще за часів античності, а в християнському світі цю функцію взяли на себе церкви і монастирі. Містилися такі богадільні на общинний рахунок або на кошти благодійників.
Зрозуміло, з тих пір багато чого змінилося — сьогодні більшість закладів для літніх відноситься до медичних установ, а поряд з державними пансіонатами існують і комерційні. Останні з’явилися в нашій країні недавно — лише в середині 2000-х років. Потреба в них виразно назріла — державні будинки престарілих були переповнені і черги доводилося чекати дуже довго, а умови в них часом не витримували ніякої критики, особливо в регіонах. При цьому вже сформувався середній клас — прошарок заможних людей, готових заплатити за комфорт і гідну турботу про літніх родичів.
Сьогодні в Україні діє близько 100 приватних пансіонатів для літніх людей, причому багато компаній володіють цілою мережею з 8-10 пансіонатів різного рівня.
На замітку
В Європі і США така практика існує дуже давно, і там пансіонати для літніх — престижні і аж ніяк не дешеві заклади, вартість перебування в яких складає в середньому близько 4000-8000 євро в місяць. У Штатах діє близько 20 000 приватних закладів для літніх людей.
Які послуги зазвичай надає пансіонат для літніх людей? Крім проживання, такий пансіонат пропонує п’ятиразове харчування, розважальні заходи, лікарський огляд, гігієнічні процедури, при необхідності — допомога у прийомі їжі, контроль за прийомом ліків, первинну реабілітацію і цілодобовий сестринський догляд. Це обов’язковий мінімум, і якщо щось з цього списку відсутнє, то такий заклад складно вважати пансіонатом.
За додаткову плату надаються сеанси з психіатром, витратні матеріали (наприклад, підгузники), ліки і інші індивідуальні речі.
Звичайно, заклади приватного характеру мають ряд відмінностей від державних.
Перебування в державному пансіонаті, як правило, безкоштовне – такі установи фінансуються з бюджету. Це не тільки плюс і мінус, оскільки бюджетних коштів не завжди вистачає навіть на найнеобхідніше, не кажучи вже про дорогі тренажери для реабілітації, вишукане харчування, гарний інтер’єр і різноманітну розважальну програму. Кадрова проблема стоїть гостро — фахівців по догляду не вистачає, і деколи одна доглядальниця змушена доглядати за десятьма постояльцями, так що вона при всьому своєму професіоналізмі і бажанні просто не встигає приділити достатньо уваги кожному. Звичайно, така ситуація складається не скрізь — деякі державні будинки для престарілих прекрасно обладнані і відремонтовані, в них реалізуються реабілітаційні програми для постояльців, які перенесли інсульт або перелом шийки стегна, а також передбачені особливі програми по догляду за людьми з хворобою Альцгеймера і деменцією.
Проте вільних місць в державних будинках престарілих недостатньо і отримати туди напрямок буває непросто. Потрапити в таку установу можуть або самотні літні люди, любо ті, хто в силу віку і хвороби повністю позбувся можливості обслуговувати себе в побуті.
Для того щоб отримати направлення в муніципальний пансіонат для літніх людей, потрібно підписати у відділі соцзахисту заяву, пройти медичний огляд і здати аналізи, зробити флюорографію, отримати висновки терапевта, дерматовенеролога, онколога і психіатра, а для жінок — гінеколога. Після цього потрібно взяти довідку про наявність житла. Всі ці документи разом з результатами медобстеження здаються в районний відділ соціального захисту. Після цього залишається тільки чекати, коли з’явиться вільне місце, і наперед сказати, як скоро це трапиться, неможливо — іноді на очікування йдуть тижні, іноді — довгі місяці. Але і після отримання напрямку біг по бюрократичним інстанціям не закінчується. Отримавши його, потрібно ще звернутися до Пенсійного фонду, щоб переоформити пенсію – її будуть направляти в будинок престарілих. Лише після цього можна збиратися і переїжджати.
За перебування в приватних пансіонатах для престарілих потрібно платити. Середня вартість за місяць проживання починаються від 8000 грн.. Звичайно, існують і пансіонати преміум-класу, де ціни наближаються до цін люксових готелів. У всіх хороших приватних пансіонатах є програми догляду для осіб, які перенесли інсульт, операцію або травму, програми для пацієнтів з хворобою Альцгеймера і деменцією, умови для утримання лежачих і маломобільних пацієнтів.
Сучасний приватний пансіонат для престарілих – це подоба заміського готелю з медичною програмою і збалансованим харчуванням. Постояльці розміщуються в номерах різної місткості, що нагадують кімнати в затишному готелі — з тією лише різницею, що вони повністю адаптовані під потреби літніх, оснащені зручними функціональними ліжками, поручнями, спеціальними гігієнічними пристроями. За пацієнтами цілодобово доглядають фахівці з догляду, в тому числі з медичною освітою, і на кожного припадає не більше 5 підопічних. За дозвілля відповідає ціла команда аніматорів, для постояльців регулярно проводяться розважальні заходи — концерти, майстер-класи, кіноперегляди, час від часу організовують екскурсії та прогулянки.
Якщо Ви хочете забезпечити родичу безтурботну щасливу старість, рекомендуємо Вам пансіонат для людей похилого віку “Щаслива старість” в Харкові. Детальніше за посиланням – https://happy-old.com/pansionat-dlya-pozhilyh-lyudey/
Для вступу в приватний пансіонат потрібні тільки результати медичного обстеження, підписання договору та оплата. Чекати не доведеться — заселитися можна буквально на наступний день після оформлення всіх паперів.
Зіставивши плюси і мінуси, можна сказати, що приватний пансіонат для престарілих все ж краще за державний. До його недоліків можна віднести лише вартість перебування, однак у всьому іншому — умови проживання, швидкості і простоті оформлення, якості догляду і наявності розваг — приватний пансіонат явно виграє. До того ж у вас є вибір — ви завжди можете порівняти кілька пансіонатів і зупинитися на тому, який підходить вам більше всього. А у випадку з державними будинками престарілих такої можливості немає — доводиться, як кажуть, брати, що дають.
Незважаючи на велику кількість пансіонатів для літніх людей, вибрати гідне місце для своїх близьких буває непросто. Можливо, вам знадобиться кілька тижнів на вивчення ринку, і ще кілька — на особистий огляд найбільш прийнятних варіантів. У більшості гідних пансіонатів є сайти, ми рекомендуємо почати вибір з їх вивчення. На що слід звернути увагу на цьому етапі?
Ціна. Не женіться за низькою ціною. Якщо вартість дня перебування помітно нижча середньоринкової, значить, або якість обслуговування буде не дуже високим, або, що більш імовірно, в позначену вартість не входить цілий ряд важливих послуг (харчування, реабілітаційні програми, розваги, медичний догляд). Ви все одно за них заплатите, а підсумкова ціна виявиться значно вище заявленої спочатку.
Досвід роботи. Вибирайте заклади, які працюють як мінімум кілька років. Це говорить про стабільність, адже тут, як і в будь-якому бізнесі, існують компанії-одноденки, а співробітники мають досвід роботи в геріатрії.
Наявність ліцензії на ведення медичної діяльності. Без цього документу пансіонат не має права робити навіть найпростіші медичні та діагностичні послуги — наприклад, вимірювання тиску (не кажучи про більш серйозні).
Медичне обслуговування. Наявність ліцензії саме по собі ще не означає, що в пансіонаті надаються медичні послуги, проте вони повинні бути. В гідних пансіонатах працюють терапевти й геріатри, а іноді — фізіотерапевти, реабілітологи, ерготерапевт, психологи і психіатри, спеціалісти з лікувальної фізкультури і т. д.
Організація дозвілля. Пропонує пансіонат для літніх розважальну програму і якщо так, то які заходи проводяться і як часто?
Кількість обслуговуючого персоналу. А точніше — кількість постояльців на одну доглядальницю. Бажано, щоб один фахівець з догляду доглядав за 3-5 проживаючих. Це не тільки дозволяє приділити увагу кожному, але і створює ближчі, довірчі відносини. У хороших пансіонатах існує також служба контролю якості. Всю цю інформацію можна отримати, зателефонувавши в пансіонат. Але навіть якщо поки вас все влаштовує, не поспішайте підписувати договір – викроїть час і відвідайте обрані пансіонати особисто. Ось на що слід звернути увагу при особистому відвідуванні:
Район. З одного боку, пансіонат повинен розташовуватися не занадто далеко від вашого будинку, щоб кожна поїздка в гості не перетворювалася на багатогодинне стояння в пробках, а в разі форс-мажору ви могли швидко дістатися до нього. З іншого боку, бажано, щоб пансіонат знаходився в тихому екологічно чистому районі, подалі від великих фабрик і магістралей, в красивій місцевості.
Територія. Вона повинна бути обнесена парканом з усіх боків – іноді літні люди йдуть і губляться. Зрозуміло, поруч з корпусом не повинно бути ніяких відкритих ставків, ярів, траншей та інших небезпечних об’єктів. Зверніть увагу і на благоустрій. Обладнані прогулянкові доріжки, лавки і альтанки – очевидний плюс.
Безпека. У пансіонаті для літніх повинні бути встановлені камери спостереження, пожежна сигналізація, тривожні кнопки, наявність вогнегасників у всіх приміщеннях також обов’язково. В ідеалі в пансіонаті повинні регулярно проходити тренування з гасіння пожеж та евакуації — такі заняття проводять співробітники МНС.
Корпус. Будинок, де живуть постояльці, повинен бути чистим і світлим, обладнаним поручнями і пандусами, причому не тільки в кімнатах, але і в коридорах. До речі, про коридорах-вони повинні бути досить широкими, щоб в них могли вільно роз’їхатися дві інвалідні коляски. Якщо в будівлі більше 2 поверхів, бажано, щоб столові розташовувалися на кожному.
При огляді пансіонату слід звернути увагу і на менш очевидні речі. Наприклад, настрій і поведінку людей, на те, як медсестри звертаються з ними і в цілому на атмосферу, яку складно описати, але легко відчути. Пансіонат для літніх людей – це не просто медустанова, де вони отримують харчування і догляд. Хороші пансіонати стають чимось на зразок клубів, де постояльці заводять нові знайомства, розважаються, навчаються чомусь новому, поправляють здоров’я і просто добре проводять час.