Основними методами виявлення первинних пухлин печінки є ультразвукова діагностика. Обстеження потрібно проходити один раз на рік. Людям з вродженими патологіями печінки і перенесли гепатит-двічі на рік. При виявленні пухлини пацієнту призначають КТ або МРТ – обов’язково з внутрішньовенним контрастуванням.
Первинні пухлини печінки бувають доброякісними і злоякісними. До доброякісних відносяться пухлини судинного генезу-аденоми і гемангіоми, а також фолікулярно-нодулярна гіперплазія.
Аденома печінки вважається облігатним передраковим станом і вимагає хірургічного лікування. Ризик злоякісної трансформації зростає під впливом вірусів гепатиту B, C, D, особливо – нелікованого гепатиту B, а також канцерогенів, що потрапляють в організм з алкоголем, їжею (консерванти, барвники) і лікарськими препаратами. Потрібно розуміти, що будь – які ліки метаболізується двома органами – печінкою і нирками, які отримують максимальне навантаження. У разі печінки, трансформації піддається печінкова паренхіма.
Гемангіома – це судинна трансформація печінки, що представляє собою клубок патологічно розширених судин, що включають венозну і артеріальну структури. Незважаючи на доброякісну природу, гемангіоми можуть становити реальну загрозу для життя внаслідок схильності до травматизації і розриву. Провокуючими факторами можуть виступати удари, падіння і навіть сильний надсадний кашель, наприклад, при легеневих захворюваннях. Гемангіоми розміром більше 5-7 см з тенденцією до активного росту слід видаляти. З цією метою застосовуються методи емболізації, що блокують кровотік живлять пухлину судин, в тому числі ворітної вени, що несе кров в печінку від органів черевної порожнини. Складність полягає в тому, що пухлина може мати кілька джерел кровопостачання, і повністю перекрити кровотік вдається не завжди. Кожен конкретний випадок розглядається індивідуально – щоб уникнути рецидиву, при якому гемангіома починає розростатися в іншу сторону із залученням в процес нових судин.
Фолікулярно-нодулярна гіперплазія печінки більш поширена серед жінок. Ключову роль в її розвитку відіграє гормональний дисбаланс. Як правило, це невелике, повільно зростаюче новоутворення, хоча іноді зустрічаються пухлини розміром 15-40 см.оперативне втручання потрібно у випадках, коли пухлина починає здавлювати жовчні протоки, порушуючи функцію печінки, або ж викликає компресію прилеглих органів і судинних структур, провокуючи больовий синдром.
До злоякісних пухлин печінки відносяться 3 типи: гепатоцелюлярний рак –рак з клітин печінки, холангіоцелюлярний рак – з клітин жовчних проток, а також біфенотипічні форми, що представляють собою пухлину, яка складається як з тканини печінки, так і з тканини жовчних проток.
Дуже важливо визначити біологію пухлини-рецепторний і молекулярний склад, з яких клітин виростає і ін.лікування починається з хіміотерапії або таргетной терапії. Тактику лікування повинен визначати онколог, а не хірург. Вони можуть призначити пацієнту хіміотерапію, маючи чітке уявлення про те, на якому етапі це краще зробити. Далі, на стадії розробки індивідуальної програми (дози, кратність прийому, лабораторна динаміка контрольних оглядів) до процесу підключається хіміотерапевт.
Багато з перерахованих пухлин протікають безсимптомно або з незначними проявами. З доброякісними пухлинами малого розміру багато людей живуть десятиліттями без показань до хірургічного втручання. Злоякісні пухлини розвиваються більш стрімко і мають різну ступінь симптоматики – від підвищеної втоми до больового синдрому. На жаль, в українському менталітеті – «банальне» нездужання не є приводом походу до лікаря і нерідко закінчується екстреною госпіталізацією.