Якщо в період гострої фази пієлонефриту хворий не дотримувався приписів лікаря, антибіотикотерапія була неефективною, або пацієнт не пройшов її до кінця, захворювання переходить у хронічну форму. Активність інфекції знижується, але вона не залишає нирки повністю. І хоча запалення протікає мляво, воно все ж становить значну небезпеку. Хронічний пієлонефрит вдвічі частіше вражає жінок, аніж чоловіків, через особливості анатомічної будови сечовидільної системи1.
На відміну від гострої фази пієлонефриту, хронічна форма проявляється більш змащеною картиною та хвилеподібним перебігом. Періоди ремісії змінюються фазами загострення симптоматики захворювання, яким може передувати перенесення певної інфекційної патології. Симптоми хронічного пієлонефриту в стадії ремісії неспецифічні та слабо виражені2:
Подовжити стадії ремісії допомагає вживання спеціальних препаратів рослинного походження, призначати дози та тривалість лікування якими повинен лікар.
Однією з важливих умов профілактики пієлонефриту є вчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань. Лікарі в основному не застосовують терапію антибіотиками для лікування хронічної форми патології через її малоефективність та резистентність бактерій до неї. Частіше в якості допоміжної терапії використовують препарати рослинного походження, що створюють протизапальний, сечогінний та уросептичний ефект, нормалізуючи кровообіг у нирках та розслаблюючи мускулатуру судин.
Разом з цим проводиться корекція способу життя пацієнта, зокрема3:
Індивідуально підібрана спеціалістом схема лікування допоможе уникнути загострень пієлонефриту, а терапія фітопрепаратами як один з інструментів профілактики сприяє зменшенню запалення та полегшенню загального стану пацієнта.
Литература:
*На правах реклами