Categories: Здоров'я А-Я

Пієлонефрит хронічний

Якщо в період гострої фази пієлонефриту хворий не дотримувався приписів лікаря, антибіотикотерапія була неефективною, або пацієнт не пройшов її до кінця, захворювання переходить у хронічну форму. Активність інфекції знижується, але вона не залишає нирки повністю. І хоча запалення протікає мляво, воно все ж становить значну небезпеку. Хронічний пієлонефрит вдвічі частіше вражає жінок, аніж чоловіків, через особливості анатомічної будови сечовидільної системи1.

Симптоми та прояви хронічного пієлонефриту

На відміну від гострої фази пієлонефриту, хронічна форма проявляється більш змащеною картиною та хвилеподібним перебігом. Періоди ремісії  змінюються фазами загострення симптоматики захворювання, яким може передувати перенесення певної інфекційної патології. Симптоми хронічного пієлонефриту в стадії ремісії неспецифічні та слабо виражені2:

  • больові відчуття, спочатку локалізовані з одного боку, з наступним дифузним поширенням;
  • слабкість, що нерідко спричиняється анемією;
  • іноді — підвищення температури до субфебрильних показників;
  • стрибки артеріального тиску;
  • зневодненість;
  • порушення частоти сечовипускань, які можуть супроводжуватися болем.2

Подовжити стадії ремісії допомагає вживання спеціальних препаратів рослинного походження, призначати дози та тривалість лікування якими повинен лікар.

Лікування хронічної стадії захворювання

Однією з важливих умов профілактики пієлонефриту є вчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань. Лікарі в основному не застосовують терапію антибіотиками для лікування хронічної форми патології через її малоефективність та резистентність бактерій до неї. Частіше в якості допоміжної терапії використовують препарати рослинного походження, що створюють протизапальний, сечогінний та уросептичний ефект, нормалізуючи кровообіг у нирках та розслаблюючи мускулатуру судин.

Разом з цим проводиться корекція способу життя пацієнта, зокрема3:

  • призначається дієта, основою якої є продукти, багаті на солі калію;
  • виключається шкідлива їжа;
  • контролюється споживання вітамінів в достатній кількості;
  • рекомендуються препарати для виведення зайвої рідини з організму.

Індивідуально підібрана спеціалістом схема лікування допоможе уникнути загострень пієлонефриту, а терапія фітопрепаратами як один з інструментів профілактики сприяє зменшенню запалення та полегшенню загального стану пацієнта.


Литература:

  1. Григор’єва К.М., Особливості пієлонефриту в жінок із хронічними генітальними інфекціями. Дисс. — канд.наку — М. 2004, С.14–18
  2. Гострий та хронічний пієлонефрит: стан проблеми та шляхи зниження захворюваності. О.Н. Сігітова, Е.В. Архипов. Вісник сучасної клінічної медицини 2008 Том 1.
  3. Singh I., Gautam L.K., Kaur I.R. Effect of oral cranberry extract (standardized proanthocyanidin-A) in patients with recurrent UTI by pathogenic E. coli: a randomized placebo-controlled clinical research study. Int. Urol. Nephrol. 2016 Sep. 48(9). 1379-86. doi: 10.1007/s11255-016-1342-8. Epub 2016 Jun 17.

*На правах реклами

Поділитися