Майже кожен хоча б раз відчував біль в шиї. Неправильна організація робочого місця, малорухлива робота, стреси – звичайні речі, від яких шия починає спочатку як би поскрипувати, а потім боліти.
Шия, як відомо, з’єднує голову з тілом, тому до хворобливих відчуттів в ній слід поставитися з особливою увагою. Через шию проходять лімфатичні судини, великі нерви і артерії, спинний мозок. В ній знаходиться щитовидна залоза, а також глотка, початок стравоходу, гортань, частина трахеї. Тобто зрозуміло, що при появі болю в шиї необхідно терміново звернутися до лікаря.
Розрізняють шийний біль (цервікалгію) і шийний простріл (цервікаго). Цервікалгія може бути пов’язана з ушкодженнями шкіри, обумовленими ураженням м’язів і хребців, або розсіяною, що виникає в результаті інфекції або патології внутрішніх органів. Може захоплювати сусідні області.
Хронічним вважається біль, що триває більше трьох місяців.
Цервікаго – це завжди гострий біль, локалізований в шиї і не дозволяє повернути голову.
Болі в шиї можуть бути обумовлені цілою низкою патологій. Це, наприклад, надмірна м’язова напруга (довге сидіння за комп’ютером або за кермом, підйом важких предметів, заняття спортом). Або фіброміалгія — підвищена чутливість м’язів, суглобів, сухожиль. Широко відомі остеохондроз і остеоартроз, викривлення хребта, грижа міжхребцевих дисків. Також можливі пухлинні утворення і метастази.
Спровокувати розвиток больового синдрому можуть переохолодження, стрес, інфекційні захворювання, фізичні навантаження.
Лікувати біль в шиї потрібно медикаментозно, а також проходити курс фізіотерапії, рефлексотерапії, лікувальної фізкультури, масажу. Хірургічна операція застосовується тільки в особливо важких випадках. Болі в шиї – це якраз той випадок, коли самолікування неприпустимо.