Психологи з Шеффілдського університету (Велика Британія) заявили про появу нового виду емоційного вигорання, який вони назвали моральним вигоранням. За словами науковців, цей тип стресу є більш інтенсивним і потенційно небезпечним, ніж звичне професійне або емоційне вигорання.
Як пояснюють дослідники, моральне вигорання виникає тоді, коли людина змушена перебувати в середовищі, яке суперечить її власним переконанням і цінностям. Це може бути робота, колектив або навіть сімейне коло, де панують установки, які внутрішньо не приймаєш.
Таке протиріччя між особистими принципами й зовнішніми вимогами викликає глибоке напруження, відчуття безсилля, провини та внутрішнього конфлікту.
Професорка Каріна Нільсен, керівниця кафедри психології праці Шеффілдського університету, зазначає:
«Моральне вигорання — це більш екстремальна форма виснаження, яка впливає не лише на психічне, а й на фізичне здоров’я, на продуктивність, здатність спілкуватися й насолоджуватися життям».
Професорка Нільсен виділяє кілька типових симптомів, за якими можна запідозрити, що людина переживає моральне виснаження:
Моральне вигорання часто виникає у людей, які багато працюють, мають розвинене почуття обов’язку або намагаються допомогти іншим, нехтуючи власними потребами.
Також воно може бути наслідком ситуацій, коли людина змушена діяти всупереч своїм принципам — наприклад, виконувати накази чи рішення, які здаються неправильними або несправедливими.
Попри те, що зупинитися буває складно, вчасна пауза — це необхідність, а не розкіш, підкреслює Нільсен. Вона радить не ігнорувати ознаки виснаження й дати собі можливість відновитися.
«Люди часто переживають моральну травму, коли розуміють, що не можуть контролювати певні обставини. Але навіть у кризі можна повернути контроль — над власною реакцією, мисленням і ставленням до ситуації».
Психологиня радить спробувати змінити кут зору:
Моральне вигорання — не просто втома від роботи, а глибший емоційний конфлікт між тим, у що ви вірите, і тим, що змушені робити. Якщо ви відчуваєте втому, апатію або тривогу, варто зробити паузу, переосмислити свої пріоритети й дозволити собі відновлення.
У світі, який постійно вимагає результатів, турбота про власні цінності та психологічну рівновагу стає не слабкістю, а проявом сили.