125-річний Марселіно Абад Толентіно, відомий як «Машіко», офіційно визнаний найстарішим чоловіком у Перу — і, можливо, навіть у світі. Він мешкає у місті Уануко, де 5 квітня 2025 року відсвяткував свій 125-й день народження. Сьогодні він проживає в невеликому будинку для літніх людей, і має одну харчову звичку, без якої не обходиться жоден його день — це суперфуд, який став невід’ємною частиною його життя.
Народився Марселіно ще у 1900 році в маленькому селищі Чаглья, що в центральному регіоні Уануко. За своє життя він став свідком кардинальних змін в історії, але найвизначнішим його досягненням залишається здоров’я та добробут — завдяки природному харчуванню і незламному духу.
За словами кухарки з будинку для літніх людей Долорес Перес, є один продукт, без якого Машіко просто не може жити. Як повідомляє Infobae, цей продукт позитивно вплинув на його довголіття:
«Він завжди просить авокадо на сніданок. Він не може жити без авокадо», — каже вона.
Ще одним важливим елементом його способу життя є традиційна андійська практика жування листя коки. Цю звичку Марселіно засвоїв ще в юності, працюючи на фермах. Вона допомагала підтримувати енергію та загальне самопочуття. Авокадо стало щоденною основою його раціону — за словами самого Машіко, це, можливо, один із ключів до його неймовірного довголіття.
До речі, щодо жування листя коки, існує дослідження, яке підтверджує його ефективність. Згідно з ним, андійські індіанці впродовж століть використовували листя коки (erythroxylon coca та споріднені види) для підвищення фізичної витривалості. У рамках дослідження десять здорових чоловіків із регіону Кахамарка (Перу, висота — 2700 м) виконували стандартне фізичне навантаження на велотренажері після вживання 8 г листя коки з невеликою кількістю вапна. Під час вправ вимірювали артеріальний тиск, пульс, насичення киснем, ЕКГ та VO2 max.
Результати показали, що жування листя коки справді позитивно впливає на витривалість під час фізичних навантажень, а ефект триває протягом усього періоду активності.
Місаєль Айра, координатор соціальної програми Pensión 65 в Уануко, розповів, що Марселіно ще до переїзду в будинок для літніх людей споживав лише натуральні продукти: «Щоразу, коли ми навідувалися до нього, він пригощав нас фруктами зі свого саду. Це було джерело справжньої життєвої енергії», — зазначив він.
Хоча нині Марселіно вже не може самостійно ходити, це не заважає йому здійснювати щоденні прогулянки у візку. Його стан медики оцінюють як «стабільний». Попри трагічну смерть батьків, які загинули, коли йому було лише 7 років, намагаючись переплисти річку Уальяґа, він зумів самотужки подолати життєві труднощі й пристосуватися до життя.