Імунна система захищає нас 24 години на добу, проте, за певних порушеннь починає атакувати власний організм.
Ви цього не помічаєте, але всередині вас постійно відбувається боротьба з чужорідними завойовниками. Мільйони бактерій, вірусів і грибків так і норовлять оселитися на всьому готовому, і вести свою бурхливу життєдіяльність за ваш же рахунок. Тому захисні механізми організму постійно повинні бути на сторожі, і в разі небезпеки негайно реагувати. Імунна система – це свого роду міністерство оборони, яке нещадно знищує мікроскопічних «окупантів» і «нелегальних мігрантів». Щоб ви не робили, чим би ви не займались, численна армія імунних клітин готова боротися з ворогом. Причому на кожен конкретний тип чужорідного збудника (антигену) продукуються специфічні «наймані вбивці» (антитіла). Навіть під час сну, кожна клітина тіла людини надійно захищена.
Виникає питання: яким же чином імунітет знищує «все чуже», а свої власні тканини і органи залишаються неушкодженими? Вся справа в тому, що на поверхні кожної клітини організму є спеціальні білки – щось на зразок посвідчення особи. Імунітет здатний розпізнавати ці білки, як свої. Таким чином, здорова клітина, пред’явивши імунітету свою «корочку» спокійно займається своїми справами, не побоюючись насильницьких дій. Це явище відоме як «імунологічна толерантність». Як тільки імунні клітини зустрічаються з чужоземцями без «документів», негайно починається операція зі знешкодження супротивника.
Сьогодні в основному всі спантеличені тим, як підсилити імунну систему. Ми раз у раз при будь-якому зручному випадку намагаємося всіма силами зміцнити здоров’я, приймаючи імуностимулятори рослинного або синтетичного походження. На жаль, окрім проблеми імунодефіциту, також є небезпека перекосу і в іншу сторону. Певні збої в організмі призводять до того, що імунна система, наше міністерство оборони, починає боротися з власним організмом, не відрізняючи “своїх” від “чужих”. І таким чином вірний захисник стає страшним монстром, що пожирає все на своєму шляху. Виникає так званий аутоімунний процес, що веде до серйозних захворювань. Ревматоїдний артрит, системний вовчак, аутоімунний тиреоїдит (ураження щитовидної залози), гломерулонефрит (ураження нирок), розсіяний склероз – ось далеко не весь перелік цих хвороб.
Довгий час не вдавалося зрозуміти причину цих хвороб. Як варіанти лікування використовувалися місцеві або загальні протизапальні засоби, які природно виявлялися неефективними. І тільки півстоліття тому медицина потихеньку почала приходити до розгадки аутоімунних захворювань. Хоча до цих пір ця категорія хвороб ховає у собі багато загадкового і незрозумілого. Наприклад, відносно недавно з’ясувалося, що наявність в організмі аутоагрессивних антитіл (що вражають клітини власного організму) зовсім не є патологією! Виникає закономірне питання: навіщо природа створила в нашому організмі систему, спрямовану проти нас? Виявляється, аутоантитіла виконують дуже важливу функцію по очищенню організму від застарілих клітин. Адже за все життя ми буквально кілька разів перероджуємося, на місце старих клітин приходять нові і т.д.
«Причинами цих хвороб можуть бути як генетичні, так і фактори навколишнього середовища. Однак часто доводиться говорити про їх поєднання, тому спадковість може не реалізуватися. Серед причин порушення аутоімунного процесу варто виділити наступні:
Однак варто мати на увазі, що у кожного пацієнта буде свій комплекс перерахованих вище факторів », – зазначає Майя Іванівна.
Пошук ефективного лікування аутоімунних захворювань ведеться за кількома напрямками. Останнім часом вчені навіть подумують про застосування генотерапії, завдяки якій можна буде замінити дефектний ген. Однак дана методика лікування увійде в практику ще не скоро, до того ж не завжди причиною конкретної недуги служать мутації в геномі.
Наш експерт розповідає, що на сьогоднішній день в протоколи лікування, переважно, включені препарати пригнічують імунну систему або ж змінюють імунну відповідь. – В залежності від конкретного випадку можуть застосуються гормони, імунодепресанти, препарати на основі моноклональних антитіл. У нашій країні також застосовується і плазмоферез (відбір крові з наступним відділенням плазми).
Безумовно, профілактика – краще і дешевше жодного лікування. Наш експерт Майя Іщенко розповідає, що ризиками при розвитку аутоімунних хвороб можуть бути:
Для того щоб звести до мінімуму шанси для хвороби – ведіть здоровий спосіб життя, – радить лікар.
Однією з причин «скаженого» імунітету може бути і велика подібність збудника інфекції з клітинами організму. Таким чином, крім хвороботворних мікробів, знищуються і власні тканини. Одним з таких прикладів може бути ускладнення на серце після ангіни. Стрептококи, що викликають ангіну, дуже схожі за складом мембранних білків на м’язові клітини серця. Вироблені антитіла, крім того що знищують бактерії, також і вражають клітини серця. Тому якщо вчасно не лікувати ангіну, то це захрожує міокардитами (запалення міокарда).
Група європейських дослідників представила громадськості сенсаційне відкриття. З’ясовується, що вагітність підвищує ризик виникнення аутоімунних хвороб, і всьому виною кров плоду, яка потрапляє в організм матері. У дослідженні взяли участь більше мільйона жінок. Як показують результати, у жінок, які народжували самостійно, або за допомогою кесаревого розтину, шансів отримати «звіриний» імунітет більше на 15 і 30% відповідно, ніж у бездітних. Вчені пояснюють цей факт тим, що при кесаревому розтині в організм породіллі потрапляє набагато більше крові плоду, ніж при природних пологах.
