У дитинстві більшість із нас мала визначений час для сну, який встановлювали наші батьки. Проте з віком ми самі починаємо контролювати свій розклад. І хоча вже немає потреби вимикати світло о 8 вечора, дотримання більш суворого графіка може бути корисним. Нове дослідження показало, що нерегулярний час засинання та пробудження може підвищити ризик серйозних серцево-судинних подій, зокрема серцевого нападу та інсульту.
Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Epidemiology & Community Health, включало 72 269 учасників віком від 40 до 70 років із бази даних UK Biobank. За даними пресрелізу, учасники носили трекери активності протягом семи днів, які записували їхній сон і розраховували індекс регулярності сну (SRI). Цей індекс порівнював схеми сну та пробудження між послідовними днями.
Люди з показником SRI понад 87 вважалися тими, хто дотримується регулярного режиму сну. Ті, у кого SRI був нижчим за 72, класифікувалися як «нерегулярні сплячі», а показники від 72 до 87 свідчили про «помірну нерегулярність». Регулярні сплячі частіше отримували рекомендовану кількість сну — 7–9 годин на добу для людей віком від 18 до 64 років і 7–8 годин для осіб старше 65 років.
Результати показали, що нерегулярні сплячі мали на 26% вищий ризик серйозних серцево-судинних подій, а сплячі з помірною нерегулярністю — на 8% вищий ризик порівняно з регулярними сплячими. Цікаво, що навіть ті, хто отримував достатню кількість сну, але мав нерегулярний режим, мали підвищений ризик серцево-судинних подій.
«Наші результати свідчать, що регулярність сну може бути важливішою, ніж тривалість сну, у зниженні ризику серйозних серцевих подій», — зазначили автори дослідження.
Головний автор, доктор Жан-Філіп Шапю, професор кафедри педіатрії Університету Оттави, зазначив у розмові з CNN, що не обов’язково лягати і вставати в один і той самий час щодня, але важливо залишатися в межах 30–60 хвилин від звичного графіка. «Невеликі відхилення прийнятні, але стабільний режим сну покращує якість відпочинку, настрій, когнітивну функцію і знижує ризик таких проблем зі здоров’ям, як серцеві захворювання та діабет», — зазначив Шапю.
Однак дослідження мало свої обмеження. Воно було спостережливим і не могло показати прямий причинно-наслідковий зв’язок. Сон відстежували лише протягом одного тижня, і дані можуть не повністю відображати ситуацію у Великій Британії. Крім того, трекери активності не розрізняли «спокійного неспання» та сну, а дрімота не враховувалася у показники SRI.