Журнал Cell Reports розповів на своїх сторінках про дослідження, проведене американськими вченими з Університету імені Бенджаміна Раша . Його результати дивують : виявляються , є люди , в організмі яких «воюють» один з одним печінка і мозок. Причому печінка перемагає в цій боротьбі , що означає погані новини для мозку і для організму в цілому.
Для того , щоб мозок і печінка стали непримиренними ворогами , потрібно відростити великий живіт , поповнивши список володарів абдомінального типу ожиріння . Вчені виявили , що при такому варіанті розвитку жирових відкладень в тілі печінка і мозок починають конкурувати за контроль над певним білком. При цьому ситуація складається таким чином , що печінка як би « зжирає » мозок.
Раніше наукові дослідження вже показували , що у людей з абдомінальним типом ожиріння в три рази частіше розвиваються слабоумство і проблеми з пам’яттю. Автори свіжої роботи вважають , що встановлений ними процес пояснює , чому так відбувається.
Як пояснюють фахівці , конкретний тип білка ( PPAR – альфа ) необхідний для нормального функціонування печінки і гіпокампу – області мозку, що відповідає за пам’ять . Печінка задіє цей білок для підтримки механізму переробки жиру в організмі. Гіпокампу він необхідний для регуляції процесу запам’ятовування. У ситуації ожиріння печінка стикається з необхідністю засвоєння такої великої кількості жиру , що нормального рівня білка їй вже стає недостатньо , і вона починає шукати способи запозичити його з інших ресурсів . У результаті мозок , у якого печінка « відбирає » для власного харчування потрібний їй білок , – працює гірше.
Побачити , як здійснюється цей механізм в живому організмі , вченим допомогли щури. Дослідники спеціально виростили гризунів з різними мутаціями по гену PPAR – альфа : в одних він нормально функціонував в печінці , у інших – в мозку. Щури з першої групи , що називається , тупили – у них були помітно знижені вищі неврологічні функції , тоді як у другій команді подібних проблем не було. Коли ж тваринам у першій групі почали додатково вводити білок , їх когнітивні здібності відразу стали вирівнюватися.
Здавалося б , вирішити труднощі з роботою мозку у товстунів можна було б так само, як і у щурів – уколами потрібного білка. Проте вчені висловлюються з цього приводу дуже обережно.
«Необхідні подальші дослідження , які змогли б пролити світло на те , чи можемо ми підтримувати потрібний рівень PPAR – альфа в мозку для збереження пам’яті» , – цитує журнал керівника дослідження Калібаду Паан . Але в кожному разі , для цього людині необхідно схуднути , вважають експерти.
Показово , що вже не в перший раз вчені виявляють взаємозв’язок між великим животом і вищими неврологічними функціями. У 2010 році співробітники Бостонського університету з’ясували , що надмірна кількість абдомінального жиру призводить до зменшення функціональної площі кори великих півкуль. Правда , тоді вчені не змогли знайти пояснень причин цього процесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: