Інкубаційний період багатьох захворювань, які ми не раз переносили у своєму житті, зазвичай становить всього кілька днів. Це і ГРВІ, грип, ангіна. Однак деякі хвороби виявляють себе не так швидко. Перші симптоми можуть з’явитися лише через багато років після зараження.
Інкубаційний період захворювання – це період часу, початком якого є момент попадання збудника в організм, а кінцем – прояв перших ознак хвороби. Тривалість інкубаційного періоду часто залежить від кількості збудників, що атакують організм, і від стану імунітету пацієнта. Завдяки активному розмноженню, кількість мікробів з часом збільшується. Коли імунітет перестає справлятися з армією шкідливих мікроорганізмів, і з’являються перші симптоми захворювання.
Найчастіше інкубаційний період називають також латентним, тобто прихованим етапом захворювання. Однак це два абсолютно різних поняття. Латентний період – це відрізок часу з моменту зараження самого пацієнта до того моменту, коли він стає заразним для оточуючих. Іноді ці періоди не збігаються. Так при грипі або вітряній віспі хворий стає заразним за кілька годин до виявлення перших ознак захворювання.
Рекордсменами по тривалості інкубаційного періоду слід вважати так звані пріонові інфекції, а зокрема коров’ячий сказ або хвороба Крейтцфельдта-Якоба. Це захворювання вражає головний і спинний мозок людини. Коров’ячий сказ викликають білки пріони, які потрапляють в організм людини через яловичину. Зазвичай з моменту зараження до виявлення перших клінічних ознак проходить більше 10 років. Випадки, коли хвороба виявляла себе через 5-8 місяців, вкрай рідкісні. У більш ніж 80 % випадків це захворювання закінчується летальним результатом.
До захворювань з довгим інкубаційним періодом відноситься також лепра або проказа. Це пов’язано з тим, що перші ознаки, характерні саме для цього захворювання, наприклад, виразкові утворення, виявляються тільки після прояву загальних симптомів: слабкості, ознобу, сонливості. Інкубаційний період лепри зазвичай становить від 4-х до декількох десятків років. У медичній практиці описані випадки, коли проказу виявляли у пацієнтів, через 40 років після зараження.
Відносно довгим є і інкубаційний період ВІЛ-інфекції. З моменту зараження людини до прояву у неї будь-яких симптомів інколи проходить кілька років. Це пов’язано з тим, що вірус має досить стійку оболонку, яка поступово розсмоктується, і тільки потім проникає в ядро клітини.
Гепатит С є одним з найбільш небезпечних вірусних захворювань, яке при відсутності належного лікування досить часто призводить до цирозу або раку печінки. Однак найчастіше хворі навіть не підозрюють про свою хворобу, так як гепатит С може довгий час ніяк не проявляти себе. Інкубаційний період цього захворювання може тривати більше року.