Напередодні були підведені підсумки дослідження, проведеного експертами дитячого фонду ООН (UNICEF) в Україні. У результатах повідомляється: кожна третя дитина у віці до 14 років стає жертвою домашнього насильства.
Невтішним стало і думка дорослих українців про те, як потрібно виховувати дітей: кожен десятий українець допускає необхідність рукоприкладства по відношенню до неповнолітніх.
Українські соціальні працівники стверджують, що вони максимально взаємодіють з правоохоронними органами, протистоять, таким чином, поширення дитячого насильства. Дитячі психологи у своїй оцінці отриманих результатів закликають батьків відшукати інші способи впливу на підростаюче покоління, замість настільки поширених тілесних покарань.
Заступник голови представництва фонду UNICEF в Україні Рудигер Люхман зазначає, що українські сім’ї потребують вагомої допомоги та підтримки, якщо 11% дорослого населення вважає допустимим рукоприкладство по відношенню до дітей, а серед дітей від 2 до 14 років кожен третій повідомив про застосування насильницьких виховних заходів по відношенню до нього. Рудигер Люхман зробив висновок про те, що необхідно докласти значних зусиль, щоб українські сім’ї стали значно сприятливішими і безпечнішими для виховання молодого покоління.
Одним із заходів припинення і контролю над рукоприкладством в сім’ї стала взаємодія соціальних служб з дитячими садами. У всякому разі, так відбувається в Голосіївському районі міста Києва.
Тут вихователі дитячих садів зобов’язуються повідомляти в соціальні служби про кожну дитину, яка прийшла у дитсадок з синцями та забоями. У повноваження соціальних служб входить з’ясування обставин отримання малюком таких тілесних ушкоджень, адже вони можуть бути результатом виховних заходів, а можуть бути просто наслідком невдалого дозвілля у дворі. Якщо підтверджуються підозри про рукоприкладство, батькам виноситься кілька попереджень, а після порушуються кримінальні справи (батьки можуть опинитися за гратами за побиття неповнолітніх, нехай і рідних, дітей). Батьківських прав в даному випадку їх позбавляють, дитину можуть віддати на виховання найближчим родичам або в прийомні сім’ї, а якщо ні, то в будинку сімейного типу або реабілітаційні центри.
