Нове дослідження виявило неочікуваний зв’язок між серцевим захворюванням, яке стрімко набирає обертів, та розвитком ранньої деменції. Йдеться про миготливу аритмію — порушення серцевого ритму у верхніх камерах серця.
За даними Британського фонду серця, понад 1,5 мільйона людей у Великій Британії мають діагноз «миготлива аритмія» (МА), ще близько 270 000, ймовірно, живуть із цим порушенням, не підозрюючи про нього. З 2013 року кількість діагнозів МА зросла на 50%, що робить результати нового дослідження особливо тривожними.
На науковому конгресі Європейського товариства кардіології було представлено результати, які свідчать: у людей молодшого віку з МА ризик розвитку деменції значно вищий. Зокрема, у віці 65–70 років ризик деменції підвищується на 21%, проте після 70 років цей зв’язок майже зникає, натомість у молодших людей — навпаки, посилюється.
У пацієнтів до 65 років ризик розвитку деменції зростав уже на 36%. Діагноз деменції у віці до 65 років класифікується як ранній початок хвороби. В Україні, як і в інших країнах Європи, таких випадків стає дедалі більше. За даними Dementia UK, близько 7,5% пацієнтів із деменцією отримують діагноз ще до 65 років — це близько 70 800 осіб.
Найвищий ризик виявили у людей віком 45–50 років із миготливою аритмією — вони більш ніж у три рази частіше хворіли на деменцію, ніж їхні ровесники без серцевої патології. Цікаво, що пацієнти з МА, у яких не було зафіксовано інсульту, мали ще вищий ризик деменції — зокрема, її ранньої форми.
Дослідники припустили, що це підтверджує роль миготливої аритмії як одного з основних чинників розвитку деменції. Раніше вважалося, що зв’язок із деменцією пов’язаний саме з ризиком інсульту. Але коли дослідники виключили пацієнтів із перенесеним інсультом, зв’язок між МА і деменцією не лише зберігався, а й посилювався.
Науковці дійшли висновку: до цього залучені й інші механізми, зокрема «тихі» інсульти, що не мають явних клінічних симптомів і можуть бути виявлені лише за допомогою КТ чи МРТ, а також мікроінфаркти та мікрокрововиливи.
Ці результати підкреслюють необхідність подальших досліджень і важливість раннього виявлення та ефективного контролю МА, особливо у людей середнього віку, аби знизити ризик розвитку деменції. Це особливо актуально для української системи охорони здоров’я, яка нині лише формує ефективні програми скринінгу серцево-судинних і нейродегенеративних хвороб.