Поширена версія, що перед смертю життя людини проноситься перед її очима. Розібратися, що там насправді, вирішили вчені з Ізраїлю.
Фахівці університету Хадасса вивчили досвід двох сотень людей, яких лікарі змогли витягнути з того світу. Поспілкувавшись з вчорашніми вмираючими, вчені змогли дізнатися багато цікавого.
Чоловіки і жінки розповіли авторам дослідження, що відчували в момент смерті. Виявилося, що відчуття у всіх були приблизно однаковими. Люди переставали відчувати плин часу, все як би сповільнювався, а перед очима дійсно спливали різні фрагменти їх життя. При цьому ці «картинки» виникали хаотично і непослідовно, в розріз від хронології. Крім того, це завжди були яскраві моменти.
За словами респондентів, їм здавалося, що все це триває неймовірно довго. Немов вони занурювалися в артхаусний фільм, де головні герої – вони самі. Деякі вмираючі також пояснили, що їм здавалося, що вони здатні забратися в тіло будь-якої людини з їх «кіно» і відчути її біль, повторно пережити чужі емоції. Примітно, що співрозмовники автори дослідження підкреслили, що після воскресіння вони переглянули своє життя і свій досвід.
Що стосується теорії, що дух людини після тіла виходить з тіла, і може побачити себе самого в момент смерті, підтвердження вона не знайшла. Автори дослідження пояснюють, що ймовірно це все-таки міф, який автори книг і кіно сценаристи вигадали, щоб надати смерті красивий драматичний ефект. Хоча, вчені не заперечують, що для підтвердження цієї теорії необхідні більш масштабні дослідження. Причини сумніватися в цьому є, так як існує безліч зафіксованих свідчень людей, які повернулися до життя після клінічної смерті.
Чому ж людина, вмираючи, бачить спогади власного життя. Нейробіологи пов’язують це з тим, що відбувається активація префронтальної, медіальної скроневої і тім’яної частки головного мозку, в яких найдовше зберігається кровопостачання. Разом з кров’ю надходить і кисень, і ці сегменти мозку живуть довше за всіх.
Автори дослідження пояснюють, що схоже з «передсмертним кіно» люди здатні бачити під час серйозної небезпеки або сильного стресу, проте картинки перед очима більш тьмяні і менш реалістичні, ніж перед смертю. Пов’язують це з величезною концентрацією гормону стресу – адреналіну. Він змушує до зазначених зон мозку приливати кров сильніше, насичуючи їх киснем.