Вітамін D часто називають «сонячним вітаміном», адже основне його джерело — ультрафіолетові промені, які ми отримуємо під час перебування на сонці. Він бере участь у роботі кісток, м’язів, імунної системи та навіть впливає на настрій. Та попри таку важливість, сьогодні дефіцит вітаміну D фіксують у величезної кількості людей у всьому світі. Причина не лише у географії чи погоді — сучасний спосіб життя суттєво зменшив нашу взаємодію з природним світлом. Не дивно, що на полицях магазинів з’явилася величезна кількість дієтичних добавок з вітаміном D (https://eva.ua/ua/12739/bady-i-pischevye-dobavki/), які обіцяють швидке відновлення його рівня. Але перш ніж покладатися лише на капсули чи краплі, варто розібратися, чому саме наш організм перестав отримувати достатньо цього важливого елемента. Які наслідки нестачі вітаміну D для організму та що можна зробити, аби повернути його рівень у норму — розглянемо в статті.
Вітамін D є групою структурно пов’язаних, жиророзчинних сполук, найважливішими з яких для людини є вітамін D3 (холекальциферол) та вітамін D2 (ергокальциферол). Вітамін D3 синтезується у шкірі з холестеролу під впливом ультрафіолетових променів спектра В (UVB) довжиною 250–315 нм. Це основний природний шлях отримання вітаміну D. Вітамін D2 надходить з їжею, переважно з рослинних джерел, таких як гриби. Однак ергокальциферол є менш поширеною формою і надходить в організм у відносно невеликій кількості — не більше 20–30 % від потреб.
Після синтезу в шкірі або надходження з їжею, вітамін D переноситься до місць метаболізації, активується і проявляє свої ефекти далеко від місця початкового синтезу, зв’язуючись зі специфічними рецепторами в органах-мішенях. Те, що вітамін D є стероїдним гормоном, а його рецептори присутні майже у всіх системах органів, пояснює його роль як системного регулятора, а не просто кофактора. Гормони є потужними сигнальними молекулами, що впливають на клітинні процеси по всьому тілу, що зумовлює багатогранність його функцій. Ця гормональна природа також пояснює, чому дефіцит вітаміну D має такі широкі та системні наслідки.
Дефіцит вітаміну D є поширеним явищем у всіх вікових групах по всьому світу. В Європі тяжкий дефіцит реєструється від 2 до 30 % випадків серед дорослого населення, зростаючи до 75 % і вище у людей похилого віку та пацієнтів хоспісів. В Україні епідеміологічні дослідження виявили значну частку дефіциту вітаміну D. За даними одного дослідження, переважна більшість населення країни (81,8 %) мала дефіцит вітаміну D, причому 37,3 % обстежених мали тяжку форму дефіциту, а у 12,2 % рівень був нижче роздільної здатності приладу. Найчастіше дефіцит діагностувався в групі осіб віком понад 75 років (84,3 %).
Рівень вітаміну D у сироватці крові схильний до сезонних коливань. В Україні найнижчі показники зазвичай відзначають взимку та навесні, а найвищі – влітку та восені, хоча конкретні місяці можуть варіюватися залежно від року.
Основний шлях отримання вітаміну D — через сонце, коли він утворюється в шкірі під впливом UVB-променів. Однак сучасний спосіб життя значно обмежує цей процес. Офісна робота, мало часу, проведеного на свіжому повітрі, та носіння закритого одягу є ключовими причинами недостатнього впливу сонця. UVB-промені не проникають через скло, тому перебування в приміщенні біля вікна не сприяє синтезу вітаміну D. Також УФ-промені в солярії не викликають утворення вітаміну D.
Сонцезахисні креми із захистом SPF понад 8 блокують утворення вітаміну D. ВООЗ рекомендує уникати полуденного сонця та користуватися SPF-захистом для запобігання опікам та раку шкіри, що, своєю чергою, призводить до дефіциту вітаміну D у понад 90 % населення. Ця дилема сучасного життя, де рекомендації щодо захисту від сонця та урбанізація створюють парадоксальну ситуацію, коли люди, прагнучи до здоров’я, мимоволі сприяють дефіциту вітаміну D. Це вимагає усвідомленого підходу до компенсації дефіциту.
Ефективні UVB-промені на території України досягають поверхні Землі лише з 10:00 до 14:00 з травня по вересень. Взимку синтез вітаміну D практично неможливий через низький кут сонця та коротший світловий день. Проживання не в південному регіоні країни є фактором ризику. Забрудненість навколишнього повітря та висока щільність забудови в містах, яка блокує сонячні промені, значно перешкоджають синтезу вітаміну D. Складність природного синтезу полягає в тому, що його ефективність залежить від безлічі факторів (час доби, сезон, географія, хмарність, забруднення, тип шкіри), що робить його ненадійним джерелом для багатьох. Це показує, що просто вийти на сонце недостатньо для багатьох людей, і підкреслює необхідність інших джерел вітаміну D.
Для ефективного подолання проблеми дефіциту вітаміну D, особливо в умовах обмеженого сонячного світла, збалансоване харчування може бути недостатнім. У таких випадках дієтичні добавки є надійним методом корекції та профілактики дефіциту. Проте, ключовим є індивідуальний підхід та обов’язкова консультація з лікарем.
Фахівці наголошують, що перед прийомом добавок варто здати аналіз на рівень 25(OH)D у сироватці крові, щоб визначити правильну дозу. Без тестування існує ризик надмірного споживання, що може призвести до високих та навіть токсичних рівнів вітаміну D, які є небезпечними для здоров’я.
Вітамін D є не просто життєво важливою речовиною, а потужним стероїдним гормоном, що відіграє центральну роль у незліченній кількості біологічних процесів, від міцності кісток до імунної відповіді, психічного здоров’я та репродуктивної функції. Пам’ятаймо, що здоров’я — комплексна система, де кожен елемент має значення. Усвідомлене ставлення до рівня вітаміну D у вашому організмі є інвестицією у ваше довголіття та якість життя. Бажаємо вам міцного здоров’я та сонячного настрою!