Хронічний стрес не тільки негативно позначається на розмірі і структурі мозку, але і негативно впливає на спадковість.
Нетривалий стрес корисний. Він мобілізує мозок, допомагає швидко сфокусуватися на завданні, показати кращий результат на змаганнях, підкорити аудиторію при публічному виступі. Але коли стрес стає хронічним, про позитивний ефект говорити не доводиться.
Стрес зароджується в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій системі. У напруженій ситуації кора наднирників секретує кортизол — катаболічний гормон, який підтримує активність людини, щоб той міг впоратися з труднощами. Але його тривалий вплив погано впливає на мозок.
Основний удар приймає на себе гіпокамп, де знаходиться багато рецепторів кортизолу. У звичайній ситуації вони допомагають нормалізувати вироблення гормону. При збереженні високого рівня кортизолу протягом довгого часу частина рецепторів гине. Це може призвести до розладу пам’яті, викликати проблеми з навчанням. У той же час мигдалеподібне тіло стає більш чутливим, і це робить людину нервовою і неспокійним.
Ще один наслідок — зниження здатності гормональної системи контролювати рівень стресу. Але і це не все.
Через підвищений вміст кортизолу мозок зменшується в розмірах.
Вплив гормону руйнує синаптичні зв’язки між нейронами і змінює розмір префронтальної кори мозку, яка відповідає за концентрацію, прийняття рішень, соціальне взаємодія.
Тому хронічний стрес не просто погіршує пам’ять і концентрацію, він може призвести до депресії і деменції.
Експерименти показують, що хронічний стрес може вплинути на вираженість певних генів. Такий висновок вчені зробили за підсумками експерименту.
Те, як мати піклується про потомство, визначає, як діти згодом будуть реагувати на стрес. У турботливої й уважної матері виростає стійка до стресових ситуацій дитина. У неї в мозку більше рецепторів кортизолу, які і регулюють відгук на негативний вплив. Діти мам, які нехтують турботою, більш сприйнятливі до стресу через менше число рецепторів.
Такі зміни називають епігенетичними, так як вони не зачіпають самої послідовності ДНК. Але вони передаються у спадок, і реакція на стрес, отриманий потомством однієї матері, пошириться на кілька поколінь.
Щоб не допустити незворотних змін в мозку, треба боротися зі стресом і знижувати рівень кортизолу. Найпростіші способи — це глибоке дихання і медитація. Допомагають і фізичні навантаження, але тут важливо знати міру: надмірне захоплення спортом може підвищити рівень кортизолу.
Джерело: Лайфхакер