101-річна жінка поділилася простими звичками, які, за її словами, допомогли їй прожити довге й активне життя.
Феліса Гонсалес Домінгес народилася ще у 1924 році в містечку О Іріхо, провінція Оуренсе, що в північно-західній Іспанії, і досі веде активний спосіб життя. Вона працює на фермі, як і майже все своє життя, самостійно керує фінансами та навіть уміє всилити нитку в голку без окулярів.
Феліса вважає, що секрет її довголіття — у чотирьох простих речах: «Працювати багато, їсти здорову їжу, уникати алкоголю й надмірної солі».
Бадьора довгожителька дотримується чіткого розпорядку: прокидається щоранку приблизно о 08:30. На сніданок завжди вживає одне й те саме — молоко з какао-порошком ColaCao і шматочок хліба.
Попри те, що ColaCao, як і більшість шоколадних напоїв, містить багато цукру, у темному шоколаді є чимало користі: він багатий на флаваноли — антиоксиданти, які покращують кровообіг, сприяють зниженню тиску і зменшують ризик серцевих захворювань. Ці речовини також покращують кровопостачання мозку, підтримують пам’ять і концентрацію.
Після сніданку Феліса вирушає працювати на ферму, де любить поспілкуватися з сусідами. Додому вона повертається на обід приблизно між 13:00 і 13:30. Їсть переважно м’ясо з овочами з власного городу та домашніми яйцями.
Після короткої сиести вдень вона знову йде працювати на поле й повертається додому приблизно о 20:00. Повечерявши, дивиться телевізор годинку-дві, а потім іде спати — десь о 23:00, і, як каже сама, спить «дуже добре».
У коментарі іспанській газеті COPE Ourense Феліса зазначила, що сама веде свої фінансові справи: «Я знаю, на що витрачаю». Нещодавно вона навіть вирішила придбати ще одну ферму. Тепер працює одразу на двох і з гордістю повідомляє, що минулого року зібрала часник, картоплю, капусту, квасолю та помідори — деякі важили понад пів кілограма.
Частину врожаю вона віддає сусідам: «Усі мене дуже люблять і турбуються про мене, бо я завжди мала багато друзів».
Усе життя Феліса тяжко працювала, одна виховувала сина після того, як її чоловік помер від поранень, отриманих у Громадянській війні в Іспанії. «Мій чоловік пішов на війну, був поранений у битві при Ебро, зламав обидві ноги, а потім помер», — розповідає вона.
Феліса додає: «Я хотіла дбати про сина, бо мій чоловік, який сам у дитинстві втратив матір, просив мене ніколи не залишати хлопця, щоб поїхати працювати за кордон». Вона забезпечила синові освіту, і зараз з гордістю згадує, що він став інспектором поліції.
З дитинства вона полюбляла роботу на землі більше, ніж хатні справи. І навіть у 101 рік Феліса сама рубає дрова та вміє шити. «Щоб встелити білу нитку, мені не потрібні окуляри. Тільки чорну важко влучити — але в мене є швейна машинка», — усміхається вона.
Ще одним чинником її довголіття є активне соціальне життя — вона постійно підтримує зв’язок із невісткою, онуками, друзями та сусідами. «Я завжди багато спілкувалася з родиною, друзями й сусідами, бо в мене було багато дружніх зв’язків у житті. Спілкування з людьми приносить мені величезну радість», — зізнається вона.
Попри похилий вік, Феліса не має проблем зі слухом, які часто ізолюють людей у старості. І насамкінець вона додає: «Довголіття в нас у родині. Мій дідусь помер у 90 років — і в нього ще всі зуби були на місці».