За останнє десятиліття медицина зробила величезний крок уперед у розумінні природи болю та його лікування. Те, що колись здавалося безнадійним, сьогодні можна ефективно контролювати.
Попри це, у суспільстві все ще існує безліч міфів про біль і знеболення, які заважають людям отримувати належну допомогу. Наукові дослідження доводять: багато з того, у що ми звикли вірити, — неправда.
Експерти WebMD розповіли, які п’ять найпоширеніших міфів про біль варто залишити в минулому — і що потрібно знати, щоб справді подбати про себе.
Це гасло стало класикою у світі бодібілдингу й фітнесу, але насправді воно не має наукового підґрунтя.
Немає доказів того, що потрібно доводити м’язи до болю, аби стати сильнішими. Навпаки — надмірне навантаження може призвести до травм і тривалої втоми.
Інший схожий міф — «Працюй через біль». Але в реальності біль — це сигнал тіла про перевтому або пошкодження. Ігноруючи його, ми лише погіршуємо стан.
Іноді найрозумніше рішення — зробити паузу.
Відпочинок допомагає тканинам відновитися, а тренування з помірним навантаженням, крос-тренінг і правильне взуття допоможуть уникнути повторних травм.
Біль — це складне явище, у якому тісно переплітаються фізіологія та психологія.
Наприклад, у більшості випадків біль у спині не має конкретної причини — але його може посилювати стрес, тривога чи емоційне виснаження.
Проте це зовсім не означає, що біль «вигаданий». Навпаки, він абсолютно реальний, навіть якщо його не видно зовні.
Біль — невидимий симптом, і лише тому, що його не бачать інші, не варто применшувати його значення.
Як пояснюють лікарі, емоційний стан впливає на сприйняття болю, але це не робить його менш справжнім. Саме тому лікування часто включає як медичні, так і психологічні методи.
Один із найнебезпечніших міфів. Сучасна медицина має безліч способів допомогти людям, які живуть із болем.
Це можуть бути:
Повністю позбутися болю можливо не завжди, але зменшити його інтенсивність і навчитися з ним жити комфортно — цілком реально.
І найважливіше: не терпіти, а шукати допомогу — це не слабкість, а відповідальність за власне життя.
Багато старших людей і досі вважають, що терпіти біль — це ознака сили.
Але постійний біль — це не просто незручність, а стан, який може зруйнувати якість життя.
Хронічний біль призводить до виснаження, безсоння, дратівливості, депресії, проблем із концентрацією й навіть до розладів у стосунках.
Лікарі наголошують: біль потрібно лікувати, як будь-яке інше захворювання.
Займатися самодисципліною добре, але ігнорувати власне тіло — небезпечно.
Якщо ви відчуваєте біль, не відкладайте візит до фахівця — полегшення може бути ближчим, ніж здається.
Прийом знеболювальних може тимчасово полегшити стан, але це не лікує причину болю.
Медики зазвичай починають із м’яких, ненаркотичних препаратів, які не викликають звикання.
У випадках сильного болю, наприклад, при онкозахворюваннях, можуть призначатися опіоїдні препарати — морфін, кодеїн тощо. Але це відбувається під суворим медичним контролем.
Експерти нагадують: біль може стати хронічним станом, який вимагає комплексного підходу та зміни способу життя — від рухової активності до психологічної підтримки.
Біль — це не лише симптом, а мова, якою тіло говорить про проблему. Його не можна ігнорувати чи сприймати як ознаку слабкості.
Сучасна медицина пропонує безліч способів допомогти, а головне — навчитися жити без постійних страждань.
Пам’ятайте: звернутися до лікаря — це не прояв слабкості, а крок до якості життя без болю.
American Cancer Society: “Myths and Misconceptions About Pain Control.”
National Pain Foundation: “My Treatment–Myths and Misconceptions.”
Sharon Brangman, MD, AGSF, professor and division chief, geriatric medicine director, Central New York Alzheimer’s Disease Center, SUNY Upstate Medical University, Syracuse, NYT.
Martin Lanoff, MD, marketing committee chair, American Academy of Physical Medicine and Rehabilitation, Chicago, IL.
Jerome Yates, MD, MPH, national vice president for research, National Cancer Society, Atlanta, GA.
The American Chronic Pain Association: “The Myths of Pain Control.”