Пухлиною, або новоутворенням, називають скупчення (аномальну масу) клітин. Це викликано тим, що клітини діляться більше, ніж зазвичай, або не вмирають, коли мають.
Усі пухлини можна розділити на доброякісні та злоякісні. Доброякісні пухлини, на відміну від злоякісних, при ранньому виявленні та своєчасному початку лікування загрозу життю зазвичай не становлять.
Доброякісні пухлини можуть локалізуватися в різних тканинах та органах, наприклад, фіброми виявляються у сполучній тканині, аденоми походять із залозистого або фолікулярного епітелію, гемангіоми є ураженням кровоносних судин.
Можна виділити 5 основних відмінностей доброякісних новоутворень від злоякісних.
Доброякісні утворення не є наслідком метастазування раку інших органів.
Доброякісні новоутворення зі зростанням розсувають здорові тканини, але зберігають чіткий край і капсулу. Таким чином, можна точно визначити межі аномального зростання.
Доброякісні пухлини не метастазують, тобто не поширюються по всьому організму, не вражають довколишні нормальні тканини та інші органи та не руйнують їх.
Доброякісні пухлини мають тенденцію до повільного зростання. Вони не містять незрілих клітин, які можуть відірватися від материнської пухлини та потрапити в інші органи та системи з кровообігом або лімфотоком.
Попри розростання, клітини, що становлять доброякісну пухлину, частково зберігають здатність нормально функціонувати, тобто своє диференціювання.
Багато видів доброякісних пухлин безпечні та не вимагають лікування, тоді як інші можуть призвести до розвитку серйозних наслідків і переродитися в злоякісні, наприклад:
Гіперплазія: може бути спричинена кількома факторами або станами. Вона виникає, коли клітини у тканині розмножуються швидше, ніж зазвичай, і накопичуються додаткові клітини. Однак клітини й те, як влаштована тканина, як і раніше, виглядають нормально під мікроскопом.
Дисплазія: більш серйозне захворювання, ніж гіперплазія. При дисплазії відбувається накопичення зайвих клітин, але клітини виглядають ненормально, і є зміни в тому, як організована тканина. В цілому, чим більш ненормально виглядають клітини та тканини, тим більша ймовірність утворення раку. Деякі типи дисплазії можуть потребувати спостереження або лікування, інші – ні. Прикладом дисплазії є аномальна родимка (так званий диспластичний невус), що утворюється на шкірі. Диспластичний невус може перетворитися на меланому, хоча в більшості випадків цього не відбувається.
Карцинома in situ (CIS): ще серйозніше захворювання. Іноді хворобу називають раком стадії 0, але це не рак, оскільки аномальні клітини не проникають у прилеглі тканини. Деякі CIS можуть перерости у рак, тому зазвичай потрібне лікування.
Часто пухлини тривалий час розвиваються безсимптомно, і вони можуть бути виявлені при проведенні регулярного скринінгу або огляду або під час огляду в приводу будь-якого іншого симптому.
Діагностика може містити аналіз крові, рентген, КТ, МРТ, УЗД. Єдиним способом підтвердити відсутність/наявність раку є біопсія. Доброякісні пухлини практично виліковні, проте успішність лікування багато в чому залежить від грамотної діагностики.
Джерело: Обозреватель