Іноді навіть за ретельної гігієни та регулярного догляду за тілом людина може помітити дивний або різкий запах, що йде від шкіри, волосся або одягу. Ситуація незручна і тривожна: адже начебто все як завжди — душ, дезодорант, прання. Але все одно виникає думка: «Чому я погано пахну?». Це може викликати дискомфорт, невпевненість у собі і навіть заважати спілкуванню з іншими людьми.
Ми розібралися, звідки беруться різні неприємні запахи, що з ними робити, коли варто показатися лікарю і як говорити на цю делікатну тему з іншими.
Іноді запах тіла стає більш різким або незвичним — навіть якщо людина ретельно дотримується гігієни. На це можуть впливати склад мікробіоти шкіри, раціон, гормони, стреси, ліки, хронічні захворювання і навіть спадковість. У цьому розділі ми розберемо, які запахи бувають, звідки вони беруться і на що варто звернути увагу.
Такий запах часто пов’язаний з діяльністю апокринових залоз і бактерій на шкірі. Апокринові залози розташовані в пахвах, паху і навколо сосків — і виділяють білково-жировий піт, який сам по собі не пахне. Але при розщепленні бактеріями — особливо Corynebacterium і Staphylococcus hominis — він набуває характерного кислого, різкого аромату.
Після вживання в їжу часнику, цибулі, карі та інших гострих спецій леткі сполуки потрапляють у кров, а потім — у піт і видихуване повітря. Особливо виражений запах у спеку і при пітливості. Він може зберігатися на шкірі та одязі протягом декількох годин.
Різкий запах риби від шкіри, видихуваного повітря і сечі може бути симптомом рідкісного генетичного захворювання — триметиламінурії. Організм не розщеплює триметиламін — речовину, що утворюється при перетравленні риби, яєць, бобових. Вона накопичується і виділяється з потом, викликаючи стійкий неприємний запах.
Іноді тіло пахне аміаком або відбілювачем — це може бути пов’язано з порушенням роботи печінки або нирок. Такі запахи особливо насторожують, якщо з’являються раптово і супроводжуються іншими симптомами — наприклад, набряками, слабкістю, змінами кольору сечі та частоти походів у туалет.
Фруктовий запах від тіла може бути пов’язаний з високим рівнем кетонів у крові — наприклад, при декомпенсованому діабеті. Такий стан називається кетоацидозом і вимагає термінової медичної допомоги.
Часто викликаний поєднанням гіпергідрозу і росту бактерій або грибків у закритому взутті. Особливо характерний для теплої пори року і тісного взуття із синтетики. Можлива причина — точковий кератоліз, бактеріальне захворювання стоп.
Може з’являтися при стресі, гормональних змінах або прийомі деяких препаратів. У жінок — іноді в період менопаузи, у чоловіків — при сильному фізичному навантаженні.
Іноді впоратися з неприємним запахом можна за допомогою простих змін у рутині: гігієні, харчуванні, одязі. Але в деяких випадках потрібні медичні заходи. Розберемо, які дії можна зробити самостійно, а з якими краще звернутися до лікаря.
Що можна зробити самому
Перше, з чого варто почати, — це особиста гігієна. Навіть якщо здається, що все робиться правильно, можна внести кілька поліпшень.
Якщо регулярний догляд за собою не допомагає позбутися неприємного запаху, варто розглянути медичні методи. Лікар може запропонувати рецептурний антиперспірант — засіб з більш високою концентрацією солей алюмінію. Такі антиперспіранти зменшують активність потових залоз і скорочують об’єм поту — особливо в проблемних зонах, наприклад у пахвах або на долонях. Це корисно при гіпергідрозі — стані, при якому людина пітніє надмірно, навіть у спокої.
Інший варіант — ін’єкції ботулотоксину. Вони тимчасово блокують роботу потових залоз, порушуючи передачу нервового імпульсу. Ефект триває кілька місяців і особливо ефективний при локальному гіпергідрозі — наприклад, в ділянці пахв. Однак процедура вимагає регулярного повторення.
Якщо запах пов’язаний з мікробною активністю на шкірі, лікар може призначити антибактеріальні креми або мила — найчастіше з кліндаміцином або еритроміцином. Вони пригнічують ріст бактерій, що розщеплюють компоненти поту, і за рахунок цього зменшують інтенсивність запаху.
За наявності шкірних інфекцій, таких як трихомікоз пахвових западин або точковий кератоліз на ступнях, потрібне спеціальне лікування: протимікробні препарати, місцеві антисептики, іноді — системна терапія.
У разі рідкісних метаболічних порушень, наприклад триметиламінурії, призначається індивідуальна дієта. Лікар-дієтолог допомагає виключити з раціону продукти, які організм пацієнта не здатний правильно розщеплювати: рибу, яйця, бобові. Це дозволяє знизити рівень пахучих речовин у крові та, відповідно, в поті.
Неприємний запах від тіла — нерідке явище, і в більшості випадків він пов’язаний з нешкідливими причинами: харчуванням, спекою, стресом. Але іноді запах — це симптом. Він може вказувати на проблеми з обміном речовин, гормональні порушення, шкірні інфекції або захворювання внутрішніх органів. Лікар допоможе розібратися, якщо домашні заходи не працюють або якщо запах різко змінився.
Звернутися по медичну допомогу варто, якщо:
Лікар почне з розпитувань та огляду. Може призначити аналізи крові, сечі або додаткові обстеження — залежно від симптомів. Важливо пам’ятати: запах — це не вирок, а сигнал організму. І що раніше на нього відреагувати, то простіше повернути собі комфорт.
Це непроста тема. Нікому не хочеться чути, що від нього неприємно пахне, навіть якщо це правда. Але бувають ситуації, коли мовчати складно, наприклад якщо запах заважає роботі в команді, відволікає на навчанні або викликає скарги від інших. Тоді важливо вирішити, чи варто говорити і як зробити це максимально делікатно.
Насамперед поставте собі запитання: ви хочете допомогти чи просто висловити роздратування? Якщо мета — підтримка і турбота, розмова буде більш шанобливою. Пам’ятайте, що неприємний запах може бути пов’язаний з хворобою, а людина сама може не помічати його. Закиди, сарказм і натяки не допоможуть.
Якщо ви зважилися на розмову: