Зазвичай найчастіше під інгаляціями розуміють домашні інгаляції через якийсь апарат, зазвичай небулайзер. Насправді інгаляційна терапія – досить широке поняття. Про доцільність інгаляційної терапії у лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей та дорослих розповідає Надія Рудницька, лікар-пульмонолог вищої категорії клініки «Вільне дихання», кандидат медичних наук.
Насамперед інгаляційна терапія потрібна за бронхіальної астми або хронічної обструктивної хвороби легень. Дорослі люди для інгаляцій зазвичай використовують порошкові інгалятори, дітям з бронхіальною астмою може бути призначена базисна терапія через небулайзер.
Іноді у разі ГРВІ з кашлем і подібних гострих ситуацій інгаляції призначають частіше, ніж вони потрібні. Проте, наприклад, дітям домашні інгаляції через небулайзер показані всього у двох ситуаціях:
Це надто важливий момент: у домашні небулайзери часто наливають розчини, якими не можна дихати. Але можна використовувати тільки препарати, у яких в інструкції чітко зазначено, що цей розчин призначений для інгаляцій. Все інше – категорично не можна.
Не можна застосовувати для інгаляцій мінеральну воду або відвари трав. У жодному разі, як це часто буває при самолікуванні, не можна дихати спиртом, лідокаїном, горілкою, ефірними оліями, антибіотиками для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. Системні глюкокортикоїди теж не підходять для інгаляцій – потрібні спеціальні інгаляційні глюкокортикоїдні препарати.
Іноді в небулайзер наливають фізрозчин, але в таких інгаляціях немає сенсу. Лікують ліки, які вдихає людина, а не сам апарат. Фізрозчин використовують як розчинник, щоб розбавити ліки до потрібного об’єму. Сам по собі в інгаляціях фізіологічний розчин абсолютно марний. А ось для зволоження слизових краще підтримувати вдома у приміщеннях оптимальну вологість, багато пити, промивати ніс сольовим розчином.
На мій погляд, нераціонально купувати небулайзер для лікування нежитю або червоного горла. Цей апарат, досить дорогий, удома постійно потрібен пацієнтам з астмою чи хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) або дітям, у яких часто повторюються епізоди бронхообструктивного синдрому чи стенозу верхніх дихальних шляхів.
У будь-якому випадку, при захворюваннях дихальних шляхів найкраще проконсультуватися з фахівцем пульмонологом або сімейним лікарем щодо необхідності використання небулайзера у домашніх умовах.