Чи може рис бути небезпечним для дітей і дорослих? Відповідь експертів

Рис — це не просто гарнір. Для мільярдів людей у світі він є щоденною основою раціону, культурною традицією та універсальним інгредієнтом у сотнях страв. В Україні ми також часто готуємо плов, голубці з рисом, салати чи навіть молочну рисову кашу. Тому новини про можливу небезпеку цього продукту викликають справжнє занепокоєння: у рисі регулярно виявляють підвищений вміст миш’яку.

У травні 2025 року організація Healthy Babies Bright Futures опублікувала звіт «Що у рисі вашої родини?». Дослідники перевірили понад 145 зразків рису з різних супермаркетів США і виявили, що багато з них містять рівень миш’яку, який перевищує допустимі норми, особливо у продуктах для дітей. Це одразу викликало запитання: а що ж тоді відбувається з рисом, який ми споживаємо в Україні та Європі? І головне — чи потрібно нам відмовлятися від улюбленого гарніру?

Що таке миш’як і чому він у нашому рисі?

Миш’як — це природний елемент, який є у ґрунті, воді та навіть у повітрі. Проблема в тому, що він має дві форми:

• органічну — менш шкідливу, найчастіше зустрічається у морепродуктах і не несе великої загрози;
• неорганічну — токсичну й небезпечну, саме її знаходять у рисі та питній воді.

Рис — особлива культура. Його вирощують на затоплених полях, і під час цього процесу він «втягує» у себе миш’як з води й ґрунту. У результаті вміст цієї речовини у рисі вищий, ніж у більшості інших круп.

Наприклад:

• у Південних штатах США під час вирощування бавовни протягом десятиліть активно використовували пестициди на основі миш’яку; тепер ґрунт і вода там досі містять його залишки;
• у країнах Південно-Східної Азії ґрунт теж багатий на миш’як, тому місцевий рис часто має підвищений його рівень;
• у Латинській Америці й деяких районах Європи ситуація подібна.

Це означає, що питання не обмежується однією країною. Це глобальна проблема.

Чим небезпечний миш’як для здоров’я?

Науковці вже давно попереджають: навіть невеликі дози миш’яку, якщо вживати їх постійно, можуть поступово накопичуватися в організмі. І саме хронічний вплив є найбільш небезпечним.

1. Онкологічні ризики. Постійний контакт із миш’яком збільшує ймовірність розвитку раку легенів, нирок, печінки та сечового міхура.
2. Цукровий діабет. Дослідження показують, що миш’як може погіршувати роботу підшлункової залози, порушувати секрецію інсуліну та спричиняти інсулінорезистентність.
3. Серцево-судинні захворювання. Хронічний вплив підвищує ризик гіпертонії, інфарктів та інсультів.
4. Проблеми з розвитком у дітей. Найбільше ризикують немовлята й діти до 2 років. Якщо вагітна жінка споживає продукти з високим вмістом миш’яку, це може вплинути на розвиток мозку дитини, когнітивні здібності й навіть призвести до затримок у розвитку.

Тобто, проблема не в «одній тарілці плову», а в систематичному накопиченні.

Чи варто повністю виключати рис із раціону?

Коротка відповідь: ні.

Дієтологи та експерти з харчування наголошують, що рис, попри ризики, залишається цінним продуктом. Він містить вітаміни групи В, магній, калій і є гарним джерелом енергії. Проте його не варто робити єдиною крупою у своєму раціоні.

«Як і у більшості випадків, найважливіше — різноманітність. Якщо ви їсте рис кілька разів на тиждень, але чергуєте його з іншими крупами, то загроза буде мінімальною», — пояснює дієтологиня Малін Малькані.

Особливо уважними варто бути:

• вагітним жінкам,
• батькам немовлят,
• людям із хронічними хворобами серця, судин чи діабетом.

Як знизити вміст миш’яку в рисі: практичні поради

Є хороші новини: вміст миш’яку у готовій страві можна суттєво зменшити.

1. Готуйте рис, як макарони. Варіть його у великій кількості води (співвідношення 1:6 або навіть 1:10), а потім зливайте рідину. Так ви зменшите рівень миш’яку на 40–60%.
2. Обирайте сорти з нижчим вмістом миш’яку. Найкраще підходять індійський басматі, тайський жасмин і рис із Каліфорнії.
3. Замочуйте рис перед варінням. Кілька годин у воді — і частина миш’яку вже вивільниться.
4. Додавайте до раціону інші крупи. Гречка, булгур, перлова крупа, пшоно, кіноа чи навіть кукурудзяна каша — це чудові альтернативи.
5. Слідкуйте за питною водою. Якщо у вашому регіоні є проблеми з підземними водами, обов’язково зробіть аналіз і за потреби встановіть фільтр.
6. Комбінуйте рис із овочами. Клітковина та антиоксиданти допомагають організму виводити токсини та зменшують запальні процеси.

Що кажуть експерти у світі

Шарон Палмер, нутриціолог:

«Найкраща стратегія — це різноманітність. Якщо замість того, щоб їсти рис щодня, ви додаватимете у раціон кіноа, сорго чи ячмінь, то автоматично знизите ризики».

Малін Малькані, дієтолог:

«Правильне приготування — ключ. Варіння у великій кількості води значно зменшує рівень миш’яку. Це простий, але ефективний крок, який варто робити кожній родині».

Висновок

Рис — це не ворог. Це корисний продукт, але з нюансами. Найбільша проблема — не в самому факті наявності миш’яку, а в тому, що він може накопичуватися, якщо їсти рис щодня у великих кількостях.

Що робити?

• не панікувати,
• правильно готувати рис,
• чергувати його з іншими крупами,
• додавати більше овочів і фруктів у раціон.

Таким чином, ви й надалі зможете насолоджуватися пловом, суші чи рисовою кашею — і водночас подбати про своє здоров’я та безпеку родини.

Наукові джерела =>

Healthy Babies Bright Futures. What’s in your family’s rice?

World Health Organization: Arsenic.

Palma-Lara I, Martínez-Castillo M, Quintana-Pérez JC, et al. Arsenic exposure: A public health problem leading to several cancers. Regul Toxicol Pharmacol. 2019;110:104539. doi:10.1016/j.yrtph.2019.104539

Читайте також: Названо шкідливі для здоров'я ефекти від вживання мигдалю

Centers for Disease Control and Prevention. Environmental Health and Medicine Education. Clinician brief: arsenic.

Academy of Nutrition and Dietetics. EatRight Pro. Understanding arsenic in foods and making informed dietary decisions

Biswas JK, Warke M, Datta R, Sarkar D. Is arsenic in rice a major human health concern? Curr Pollut Rep. 2020;6(2):37-42. doi:10.1007/s40726-020-00148-2

Centers for Disease Control and Prevention. National Center for Health Statistics. Leading causes of death.

Rahaman S, Rahman M, Mise N, et al. Environmental arsenic exposure and its contribution to human diseases, toxicity mechanism and management. Environ Pollut. 2021;289:117940. doi:10.1016/j.envpol.2021.117940

Hamner HC, Nelson JM, Sharma AJ, et al. Improving nutrition in the first 1000 days in the united states: a federal perspective. Am J Public Health. 2022;112(S8):S817-S825.

Martinez VD, Lam WL. Health effects associated with pre- and perinatal exposure to arsenic. Front Genet. 2021;12:664717. doi:10.3389/fgene.2021.664717

Wang, D, Kim, B, Nachman, K, et al. Impact of climate change on arsenic concentrations in paddy rice and the associated dietary health risks in Asia: an experimental and modelling study. Lancet Planet Health. 2025;9(5):e397-e409. doi:10.1016/S2542-5196(25)00055-5

Su LJ, Chiang TC, O’Connor SN. Arsenic in brown rice: do the benefits outweigh the risks? Frontiers in Nutrition. 2023;10. doi:10.3389/fnut.2023.1209574

Food and Drug Administration. What can you do to limit exposure to arsenic?

Food and Drug Administration. Supporting document for action level for inorganic arsenic in infant rice cereals for infants.

National Celiac Association. Arsenic in brown rice.

Bjørklund G, Rahaman MdS, Shanaida M, et al. Natural dietary compounds in the treatment of arsenic toxicity. Molecules. 2022;27(15):4871. doi:10.3390/molecules27154871