Короткочасне лікування білком клото надовго покращує когнітивні функції у мишей. Гормон збільшує стійкість мозку до дії токсичних часток, пов’язаних з розвитком хвороби Паркінсона і Альцгеймера, – говориться в “Cell Reports”.
Вчені з Каліфорнійського Університету в Сан-Франциско (США) виявили, що вже разова доза гормону клото – відомого властивостями подовження життя тваринам і людям – хватить, щоб поліпшити когнітивні функції, зокрема, просторову орієнтацію, здатність до навчання і запам’ятовування, у мишей, які перебувають у різному віці і з різним станом здоров’я.
Попередні дослідження показали, що люди або генетично модифіковані миші, що природньо виробляють велику кількість клото в організмі, мають кращі когнітивні здібності і стійкі до дегенеративних процесів, пов’язані з хворобою Альцгеймера. Досі не було відомо, чи терапія білком клото застосована у осіб з нормальним рівнем гормону, може принести подібні ефекти.
Американські дослідники ввели фрагмент гормону молодим, старим і генетично модифікованим мишам, які виробляють надмірну кількість альфа-синуклеїну – білка, що викликає рухові порушення при хворобі Паркінсона і призводить до розвитку хвороби Альцгеймера.
Виявилося, що всі гризуни після введення клото володіли кращою пізнавальною функцією, ніж раніше. У деяких гризунів поліпшення спостерігалося протягом декількох годин і зберігалося протягом декількох тижнів. У мишей з надлишком альфа-синуклеїну, лікування гормоном клото призводить також до поліпшення рухових функцій.
Через те, що гормон клото не в змозі перетнути бар’єр кров-мозок, вчені спочатку не знали, яким чином цей зв’язок впливає на підвищення пізнавальних можливостей мозку. Експерименти показали, що білок клото підвищує активність синаптичного білка GluN2B і, таким чином, впливає на перебудову нервових з’єднань в області гіпокампу – однією з найбільш важливих частин мозку.
– Результати нашого дослідження показують, що лікування фрагментом білка клото покращує роботу мозку протягом усього життя і може забезпечити нову стратегію для підвищення стійкості проти нейродегеренаційних хвороб мозку, у тому числі хвороби Альцгеймера або Паркінсона, – резюмує професор Дена Дубаль, дослідниця з Каліфорнійського Університету.
Детальніше про дослідження на сайті: http://www.cell.com/cell-reports/fulltext/S2211-1247(17)30990-7